Фото: Данута Стефанко
В урочистість Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії, 8 грудня 2023 року, несподівано відійшла до Дому Милосердного Отця Владислава Добосевич. Найвідданіша волонтерка Центру польської культури та європейського діалогу в Івано-Франківську, голова Клубу сеньйора „Золота осінь”, вічна оптимістка та чудова людина.
Владислава Добосевич народилась 25 грудня 1941 року. Вона причинилась до культивування польської культури, традицій, історії та мови в давньому Станіславові. Була справжньою патріоткою свого міста. Протягом багатьох років була віддана справі Польщі та поляків в Україні.
З 2013 року активно включилась в життя Центру польської культури та європейського діалогу. Завжди охоче ділилась своїм життєвим досвідом з молоддю, згромадженою довкола інституції. Кожен, кому було дано познайомитись з Пані Владзьою, підтвердить, що це була людина сповнена запалом до роботи для людей та відкрита на нові виклики.
Фото: Данута Стефанко
Беручи участь в різних тренінгах, презентаціях книг, концертах, відзначеннях національних свят чи переданні гуманітарної допомоги, завжди приходила з усміхом і запитанням „що допомагати”… Була винятково доброзичливою та життєрадісною особою. Любила бути серед людей і для людей. Своєю поставою надихала інших. Тішилась кожною хвилиною та любила цей світ.
Була активною користувачкою мережі Facebook, навіть задумувалась над створенням сторінки в Instagram. Вона користувалася різними комп’ютерними програмами. Важко повірити, що більше ніколи не попросить поради, як створити таблицю в Word чи змінити фотографію в профілі.
Була також великою шанувальницею історії родинного міста. Протягом багатьох років проводила екскурсії для туристичних груп з Польщі та ділилась своєю любов’ю до давнього Станіславова. Була своєрідною візиткою. Болить свідомість того, що вже не буде нагод до спільних прогулянок, що Пані Владзя вже ніколи не поділиться спогадами про улюблену площу Адама Міцкевича чи про Перше Причастя в Колегіаті.
Фото: Данута Стефанко
Складно усвідомити, що приходячи до Центру, ми вже не побачимо там Пані Владзю. Не вип’ємо разом кави при розмовах, чи її улюбленого шампанського з нагоди дня народження.
Глибоке співчуття її родині та близьким. Нехай Милосердний Господь прийме її у Свої обійми. Пані Владзя завжди буде в наших спогадах. Залишила величезний слід у серцях кожного, кого зустріла на своєму життєвому шляху.
Текст: Данута Стефанко
„Від нас відійшла чудова людина, сповнена позитивної енергії, відкритості та доброзичливості. Пані Владзя для багатьох у Центрі була щирою подругою та членом родини. Її життєвий досвід та підхід до справ надихали до чергових викликів. Вона залишає після себе не тільки пустку, але також чудові спогади про наші розмови, зустрічі та події”, – Анджей Леуш.
„Кажуть, що немає незамінних людей… Вона була саме такою людиною. Була моєю родиною з вибору. Я не хочу вірити та не вмію прийняти”, – Аліна Чіркова.
„Це одне з тих повідомлень, яких не хотілося б почути чи прочитати. Коли в травні, в Станіславові, ми говорили собі з Пані Владзьою „до зустрічі”, я не думав, що так насправді це наше прощання… Мені Вас бракуватиме. Дякую за кожну розмову, добре слово, доброзичливість і за все, що Ви робили протягом багатьох років для поляків у Станіславові”, – Яцек Жур.
„Не кожна молода людина має стільки енергії та бажання поглинати життя, як Пані Владзя це вміла. Не було святкування чи події, в яких вона б не брала участі”, – Володимир Гарматюк.
„Поспішаймо любити людей, так швидко відходять. Так говорив о. Ян Твардовський. Наша кохана Пані Владзя точно відійшла за швидко, великий жаль, сум, брак слів… Залишилась пустка. Нехай Добрий Бог прийме Її до свого Царства”, – Мар’я Осідач.
