Фото: публічний домен
Вітольд Лютославський з наймолодших років присвячував своє життя музиці, а особливо грі на фортепіано та компонуванню творів. Один з найвидатніших польських композиторів – біля Фридерика Шопена та Кароля Шимановського – і диригентів XX століття. У 110 річницю з дня народження Вітольда Лютославського представляємо найцікавіші сторінки його життєпису.
Дитинство та музична освіта
Вітольд Лютославський народився 25 січня 1913 року в Варшаві в землянській патріотично налаштованій родині. Був сином Юзефа та Марії з Ольшевських. У період I світової війни родина переїхала до Москви, тікаючи від німецьких військ. Після початку жовтневої революції більшовики заарештували та розстріляли тата Вітольда Лютославського. Мама повернулась до вже незалежної Польщі з трьома осиротілими синами.
Маючи 6 років, Вітольд Лютославський, який був наймолодшим у родині, розпочав музичну освіту, навчаючись гри на фортепіано в Гелени Гоффман. Уже тоді з’явились його перші композиторські спроби – прелюдія для фортепіано 1922 року. Ходив також на уроки гри на скрипці та теорії музики й композиції. У той час молодим талантом опікувався Вітольд Малішевський, під якого керівництвом Вітольд Лютославський в 1930 скомпонував свій перший твір, виконаний пізніше публічно в Варшавській консерваторії – „Танець Химери” на фортепіано.
Фото: lutoslawski.org.pl
У 1931-1933 роках був студентом факультету математики Варшавського університету. У 1932 році розпочав навчання у Варшавській консерваторії. Диплом піаніста отримав у 1936, а композитора, за твір „Реквієм” для сопрано, мішаного хору та оркестру, через рік. У 1939 році відбулося перше в його кар’єрі правиконання твору „Симфонічні варіації”, які він визнав своїм композиторським дебютом.
Вітольд Лютославський у часи II світової війни та повоєнний період
Музичну кар’єру Вітольда Лютославського, яка розвивалась, перервав початок II світової війни. Під час вересневої кампанії він служив у війську радіотелеграфістом. Після втечі з німецького полону повернувся до Варшави. Більшість скомпонованих ним раніше творів була втрачена. В окупованій столиці заробляв на життя, граючи в кав’ярнях у дуеті з Анджеєм Пануфніком. Найвідомішим результатом цієї співпраці є „Варіації на тему Паганіні” на два фортепіано з 1941 року.
У цей період створив також два етюди, Тріо на гобой, кларнет і фагот та численні пісні підземної боротьби. Після війни заангажувався в діяльність для відбудови польського музичного життя. Був членом Союзу польських композиторів та співорганізатором Міжнародного фестивалю сучасної музики „Варшавська осінь”. Ніколи не працював учителем. Викладав тільки на композиторських курсах та надавав приватні консультації.
Фото: Єжи Барановський / PAP
У 1946 році Вітольд Лютославський одружився з Марією Богуславською, з якою пробув у подружжі до кінця життя. У 1948 році відбулась прем’єра I Симфонії Вітольда Лютославського, роботу над якою композитор розпочав ще у воєнний період. Однак цей твір засудила влада, тож його музику деякий час відмовлялись виконувати публічно.
У 50-ті роки складна матеріальна ситуація змушувала митця компонувати танцювальні пісні та твори для дітей. З 1963 правиконанням свої „Трьох поем Анрі Мішо” на хор з оркестром розпочав диригентську кар’єру. Як диригент мав багато творчих подорожей, зокрема у Францію, Чехословаччину, Голландію, Норвегію та Австрію. Диригував Лос-Анджелеським філармонічним оркестром, симфонічним оркестром Сан-Франциско, Лондонською симфонієтою та Оркестром Парижа.
Музична спадщина та визнання Вітольда Лютославського
Початок композиторської кар’єри Вітольда Лютославського характеризується неокласицистичним стилем, проявом чого є його I Симфонія. Натомість „Мала сюїта” та „Концерт для оркестру” є чітким проявом зацікавлення композитора польським фольклором. Саме за „Концерт для оркестру”, оснований на мотивах народної музики, творець отримав у 1955 році свою першу важливу композиторську нагороду. Цей твір залишається найчастіше виконуваною у світі композицією Вітольда Лютославського.
Фото: публічний домен
У 60-ті роки став артистом, впізнаваним у цілому світі, а його творчість зустрілась з численними державними та міжнародними нагородами. Почав отримувати запрошення від провідних оркестрів і музичних інституцій, його запрошували до участі в престижних фестивалях. У 1994 році Вітольд Лютославський був відзначений Орденом Білого Орла. Багато університетів надало йому титул почесного доктора, у тому числі університет у Варшаві, Торуні, Чикаго, Глазго, Кембриджі та Ягеллонський університет.
Як один з найвидатніших авторитетів сучасної музики став почесним членом Міжнародного товариства сучасної музики. Протягом багатьох років вів також благодійну діяльність, фінансуючи стипендії молодим композиторам і виконавцям. З 1990 в Варшаві відбувається Міжнародний композиторський конкурс ім. Вітольда Лютославського, який організовує Національна філармонія. Композитор помер 7 лютого 1994 року в Варшаві.
За матеріалами dzieje.pl, muzykotekaszkolna.pl, culture.pl
