Мар’я Конопницька (Фото: polona.pl)
23 травня 2022 року припадає 190 річниця народження Мар’ї Конопницької, однієї з найвидатніших польських поеток позитивізму, письменниці, перекладачки та публіцистки. З цієї нагоди Сейм Республіки Польща встановив її патронкою цього року, а ми запрошуємо ознайомитися з її життєписом.
„Вона зробила прорив у польській дитячій літературі, підносячи цю галузь письменництва на вершини мистецтва. За допомогою літературних творів протестувала проти антипольської політики загарбників та суспільної несправедливості. Співорганізувала протест світових лідерів громадської думки проти німецьких репресій щодо польських дітей у Вжесні в 1901-1902 роках та експропріаційних законів. Боролася за права жінок та помагала політичним в’язням російської влади”, – читаємо в сеймовій постанові.
Дитинство та молоді роки Мар’ї Конопницької
Мар’я Конопницька народилася 23 травня 1842 року в Сувалках у родині Юзефа Васіловського та Схоластикі з Турських. Мала п’ять братів і сестер. Коли їй виповнилося 7 років, разом з родиною переїхала до Каліша. У 1854 році померла мама майбутньої поетки. Тоді вихованням дітей зайнявся тато. Він був людиною суворо та глибоко релігійною, надавав своїм дітям вимогливі моральні вчення. Водночас був шанувальником і знавцем літератури, тому познайомив Мар’ю Конопницьку з творами багатьох видатних авторів, у тому числі Адама Міцкевича, Зиґмунта Красінського, Юліуша Словацького чи Цицерона.
Мар’я Конопницька (Фото: Monkpress / East News)
У 1855-1856 роках Мар’я Конопницька вчилася у сестер сакраменток у Варшаві. У цей період познайомилася з Елізою Ожешковою, з якою подружилася. У 20-річому віці вийшла заміж за старшого на 12 років Ярослава Конопницького, зубожілого зем’янина. Оселилися в Бронові. Протягом 10 років подружжя дочекалося восьми дітей, з яких вижило шестеро.
Їх життя було переповнене типовими шляхетськими звичаями – полюванням, галасливими застіллями, ярмарками чи з’їздами. Мар’я Конопницька зайнялася вихованням дітей та взяла на себе роль домогосподарки. Жінка була розчарована своїм подружжям, в основному через обмеження, які накладав на неї чоловік, адже не сприймав її захоплення літературою. Мар’я Конопницька залишила чоловіка, після чого разом з дітьми переїхала до Варшави.
Суспільна діяльність та подорожі видатної поетки
Щоб утримати дітей та забезпечити їм освіту, заробляла репетиторством. Перекладала також літературні твори. Їй допомагало в цьому знання багатьох мов – французької, російської, німецької, англійської, італійської та чеської. Вона ангажувалася в конспіраційні та явні громадські акції, співорганізувала міжнародний протест проти пруських репресій та переслідування польських дітей у Вжесні, експропріаційних законів та переслідування уніатів. Пропагувала боротьбу за права жінок й організовувала допомогу політичним і кримінальним в’язням.
Рукописи Мар’ї Конопницької (Фото: Національна бібліотека)
У 1890 році у віці 48 років Мар’я Конопницька розпочала майже 20-літній період мандрівок Європою, названий біографами „блукаючими роками”. Відвідала зокрема Італію, Німеччину, Францію, Австрію, Чехію та Швейцарію. До країни поверталася принагідно, навіть після того, як у 1903 році з нагоди 25-ліття літературної роботи отримала в дарі маєток у Жарновцу біля Кросна.
Літературне життя Мар’ї Конопницької
Як поетка Мар’я Конопницька дебютувала в 1870 році, коли під псевдонімом Марко опублікувала вірш „Зимовий ранок”. Натомість у 1876 на сторінках „Ілюстрованого тижневика” з’явилася її поема „У горах”, яка зустрілася з позитивною рецензією Генрика Сенкевича. Свою першу збірку „Поезії” Мар’я Конопницька видала у 1881 році. Писала вірші, новели, поеми, нариси, критично-літературні, а також публіцистично-репортажні праці.
У своїх творах підіймає суспільно-політичну тематику, малює мотиви селянської долі, голоду, важкої праці, терпіння, насильства, кривди та злиднів. Письменниця заохочує читачів діяти з метою подолання суспільної несправедливості та приймати патріотичну позицію. Часто доводить читача до зворушення й співчуття. Використовує різноманітну символіку, зокрема біблійну чи романтичну, а також відсилки до традицій, літератури та європейського мистецтва. ЇЇ творчість переповнена сентименталізмом та ліризмом.
Могила Мар’ї Конопницької на Личаківському цвинтарі у Львові (Фото: Даніель Налепка)
Мар’я Конопницька опублікувала багато творів для дітей, у тому числі казки, вірші та оповідання. Уникає в них надмірного повчання, але зосереджується на викликанні естетичної вразливості у молодих читачів. Часто у своїй літературі показує суспільну несправедливість, використовуючи образ скривдженої дитини. У її творчості можна знайти фантастичні мотиви, а також вміле поєднання серйозної та жартівливої атмосфери.
Була редакторкою демократичного жіночого видання „Світанок”. Співпрацювала з багатьма іншими журналами як літературний критик, у тому числі з „Газетою польською”, „Колосом” чи „Кур’єром Варшавським”. Мар’я Конопницька написала багато важливих творів. До найвідоміших можна зарахувати: дитячі твори „По ягоди”, „Про гномів і сирітку Марисю”, „Наша шкапа”; пісню „Рота”; збірки віршів: „Поезії”, „Історичний співаник 1767-1863”, „Людям і хвилинам”; новели: „Мої знайомі”, „На дорозі”, „Люди і речі”.
Смерть Мар’ї Конопницької
Мар’я Конопницька померла через запалення легенів 8 жовтня 1910 року у Львові, а 11 жовтня була похована на львівському Личаківському цвинтарі. Її гріб розміщено на пантеоні заслужених львів’ян. Похорон організувала Мар’я Дулембянка, художниця та багаторічна подруга Мар’ї Конопницької. У події взяло участь майже 50 тисяч осіб. Вона стала гучною маніфестацією патріотичного характеру.
Опр. за матеріалами: national-geographic.pl, dzieje.pl
