Конституція 3 травня – перша в Європі та друга у світі після конституції Сполучених Штатів Америки – була ухвалена під час Чотирилітнього Сейму в 1791 році у непростий для Речі Посполитої період.

Шляхетська демократія, ліберум вето, війни XVII століття та інші чинники допровадили до ослаблення польської держави, з чого у 1772 році скористались сусідні імперії – Росія, Австрія та Пруси, розподіляючи територію Речі Посполитої.

Конституція 3 травня була однією із спроб збереження суверенності польської держави. Адже вона запроваджувала багато змін, у тому числі, скасовувала ліберум вето та вільну елекцію. Також встановлювала охорону прав, тобто новий орган, який очолював король, ухвалювала нові податки, брала під опіку держави селянський стан. Над текстом конституції працювало багато людей, серед яких найвизначнішу роль відіграли тодішній король Станіслав Авґуст Понятовський, Ігнаци Потоцький, Гуго Коллонтай та Станіслав Сташіц.

Святкування Дня конституції Польщі в давньому Станіславові, сучасному Івано‑Франківську завжди займало особливе місце у календарях місцевих поляків. З року в рік урочистості супроводжував ряд подій. Окрім святої меси в намірах Вітчизни та покладання квітів, мали також місце концерти, спектаклі, виставки чи урочисті прийоми.

У 229-річчя прийняття Конституції 3 травня, з огляду на епідемічну ситуацію та карантинні обмеження і заборони, перебіг святкувань мав обмежений характер. У костелі Христа Царя Всесвіту була відправлена свята меса у намірах Вітчизни та поляків Станіславівщини.

Літургію відправив вікарій парафії о. Ян Гано, який також виголосив проповідь.

„Сьогодні 3 травня. Цей день у Польщі є Святом конституції. Також 3 травня відзначається Свято Матері Божої Цариці Польщі, яка сама надала собі цей титул. Ще перед обітницями короля Яна Казимира у Львові в 1656 році. Богородиця об’явилась певному монаху в Італії і під час одного з об’явлень сказала йому: „Я Цариця Польщі. Я Мати цього народу, який мені дуже дорогий, а тому вставляйся за ним до мене і про процвітання цієї землі проси невтомно, а я для тебе завжди буду як тепер – милосердна”, – згадав у проповіді кс. Ян Гано.

Після святої меси директор Центру польської культури та європейського діалогу в Івано-Франківську Мар’я Осідач разом з головами польських організацій: Товариства польської культури „Пшиязнь”, Польсько-української молодіжної організації „Млоди Станіславув” та Громадської організації „Родина польська і Європа”, поклали квіти та помолились біля пам’ятника жертвам І та ІІ світової війни на колишньому католицькому цвинтарі (сучасний Меморіальний сквер). Натомість Товариство польської культури ім. Францішка Карпінського положило квіти до пам’ятника Адама Міцкевича.

„Установлення Конституції 3 травня роками святкується поляками на цілому світі як свято, яке об’єднує і будує народну спільноту. Травневі народні свята це наша гордість. Ми маємо обов’язок про них пам’ятати і повертатися до цих найсвітліших карт у нашій історії для того, щоб показувати та зміцнювати наше почуття національної ідентичності і передавати цю традицію дітям та молоді. Пануюча пандемія не могла нам у цьому перешкодити” – сказала Мар’я Осідач, директор Центру польської культури. „Багато з нас хотіло б бути цього року разом, і так як в попередні роки, зазнавати щасливого почуття єдності і буття у спільноті. Я знаю, що багато осіб єдналося з нами за допомогою Інтернету під час святої меси, а також індивідуально відвідували пам’ятники протягом дня. Це тільки підкреслює вагу та значення цього свята, тому що Польща є всюди там, де живуть поляки”, – додала директор Осідач.

Попри те, що цього року не вдалося більш урочисто вшанувати День полонії та поляків за кордоном, День прапора Республіки Польща і державне свято Конституції 3 травня маймо надію, що наступного року, у 230-річч прийняття Конституції 3 травня, вдасться організувати урочистості з численною участю польської громади міста, а можливо також області.

Текст: Данута Стефанко

Програма радіо CKPiDE:

Фото: Данута Стефанко