Період II світової війни став для Польщі і поляків часом боротьби за збереження незалежності, боротьби дуже важкої, бо ворог наступав з двох боків. Гітлерівська Німеччина із Заходу і сталінська Росія зі Сходу.

Кожна з цих країн провадила свою репресивну політику проти польського народу і не тільки. Акція АБ проти польської інтелігенції, концентраційні табори, облави і вивезення, знищення культури – ось тільки деякі з елементів політики ІІІ Рейху проти Польщі під час війни.

Тим часом Союз Радянських Соціалістичних Республік у своїй політиці робив акцент на пропаганду, совєтизацію, вивезення до Сибіру, переслідування церкви, ув’язнення в таборах системи ГУЛАГ акції геноциду. Однією із найжахливіших таких акцій, яку організували совєти, була катинська трагедія.

5 березня 1940 року на найвищому рівні радянської влади – Політбюро ЦК ВКП (б) – було прийнято рішення про розстріл польських військовополонених, яких утримували в таборах в Козельську, Старобельську і Осташкові, а також польських в’язнів, утримуваних в катівнях НКВД на території довоєнних східних воєводств Речі Посполитої.

Квітень 1940 року вписаний до історичного календаря Польщі як період катинської трагедії, яка розгорнулася в Катині, Харкові та Мєдном. У цих місцях було знищено близько 22 тисяч польських в’язнів, яких розстріляно пострілом в потилицю, без пред’явлення звинувачень, вироку чи оскарження.

Тіла польських солдатів у Катині

Жертвами катинської трагедії стали передовсім кадрові офіцери, інтелігенція, які формували ядро оборони та інтелекту польської держави. Так Совєти прагнули нав’язати полякам радянський комунізм.

„Методи, якими НКВД боролося із нашим підпіллям, вражали навіть Ґестапо, яке хотіло перейняти їх для своєї окупаційної політики. Зрештою, ніхто й не сумнівався, що методи НКВД перевершили ґестапівські. Вони були в рази більш небезпечними і ефективними,” – писав у своїй книжці „Підпільна армія” генерал Тадеуш Бур-Коморовський.

Влада СРСР приховувала свою відповідальність за катинський злочин. Вперше інформація про виявлення масових поховань в Катині і про те, що винні в тому Совєти, прозвучала зі сторони Німеччини 13 квітня 1943 року по Радіо Берлін. Через два дні московське радіо заявило, що це Німеччина вчинила злочин в 1941 році, коли захопила околиці Смоленська.

З цим також в’яжеться розрив дипломатичних стосунків між СРСР і урядом Речі Посполитої в екзилі, який відбувся 25 квітня 1943 року. Приводом для цього були спроби генерала Владислава Сікорського з’ясувати, хто причетний до катинської трагедії. В таємних донесеннях на ім’я президента Рузвельта і прем’єра Черчіля Сталін закинув урядові генерала Сікорського змову з Гітлером і щодо ворожої кампанії проти СРСР.

Радянський Союз провадив брехливу політику приховування правди про Катинь аж до 1990 року – в період Польської Народної Республіки всю інформацію про це було сфальсифіковано. Попри те, що у 2020 році минає 80 річниця тих трагічних подій, офіційна російська влада досі не попросила вибачення, а виконавців досі не покарано.

У 2007 році Сейм Республіки Польща встановив 13 квітня Днем пам’яті жертв Катині.

Уламки літака ТУ-154 М, який розбився під Смоленськом

З катинським злочином пов’язана ще одна трагедія польського народу – смоленська катастрофа, яка трапилась 10 квітня 2010 року. В результаті авіакатастрофи урядового літака ТУ-154 під Смоленськом (Російська Федерація) загинув тодішній Президент Республіки Польща Лех Качинський із дружиною, а також ще 94 особи, які були з ним на борту, в тому числі віцемаршалки Сейму і Сенату, а також останній президент Польщі в екзилі Ришард Качоровський. Урядова делегація летіла до Катині на вшанування роковин катинської трагедії 1940 року.

З моменту тієї трагедії триває слідство, щоби виявити причини катастрофи. На сьогоднішній день існують три версії. За першою, катастрофа могла статися через технічну несправність літака. Друга розглядає можливість помилки пілотів під час посадки або порушення екіпажем пілотних інструкцій. Натомість третя версія називає причиною катастрофи втручання третіх осіб, які навмисно спричинили катастрофу.

Кілька днів тому в інтерв’ю для „Нашого вісника” президент РП Анджей Дуда, якого запитали про можливість відкриття правди про події 10-літньої давності заявив:

„Не можу відповісти на це питання. Я переконаний, що пролити світло на причини катастрофи є залишки літака і чорні скриньки, а ці докази сьогодні все ще утримуються росіянами. Це ставить великий знак питання, які насправді їхні наміри. Можна тільки висловити подив, що росіяни не прагнуть транспарентності у з’ясуванні причин катастрофи і не хочуть передати нам головні докази,” – заявив президент Дуда.

Цього року вшанування роковин катинського злочину і смоленської катастрофи буде обмежено з огляду на пандемію коронавірусу COVID-19. В Україні в День пам’яті жертв Катині польські дипломати з Посольства, Аташату і Консульського відділу в Києві, а також Генерального Консульства у Харкові покладуть вінки, помоляться за вбитих і запалять свічки на кладовищах в П’ятихатках і Биківні. Також буде зачитано послання Президента Республіки Польща Анджея Дуди. Організатори урочистостей запрошують всіх, особливо близьких жертв трагічних подій, взяти участь в цих заходах через онлайн-трансляцію.

Опрацювала: Данута Стефанко
Переклад з польської: Володимир Гарматюк

Партнери

Співпраця

Медіапартнери

Kancelaria Prezesa Rady Ministrów

Проєкт фінансується за кошти Канцелярії голови Ради міністрів Республіки Польща в рамках публічного завдання щодо допомоги полонії та полякам за кордоном

Fundacją Wolność i Demokracja

Проєкт „Польська медійна платформа Україна” реалізується Фондом „Свобода та демократія”


Матеріал містить лише погляди автора/ів і не може бути прирівняний до офіційної позиції Канцелярії голови Ради міністрів Республіки Польща

Up