Станіслав Вінценз – прозаїк, публіцист, дослідник культури, шанувальник i знавець Гуцульщини та Покуття. Справою життя Вінценза став цикл книг „На високій полонині”. Саме завдяки цій роботі у європейських країнах знають про Гуцульщину. У своїй творчості Станіслав Вінценз доводив, що мудрість карпатських гуцулів стоїть поруч із мудрістю грецьких класиків. Дідусь Вінценза Станіслав Пшибиловскі був землевласником в Криворівні, де малий Стась провів своє дитинство.

Українські Афіни – саме так називають Криворівню. Чому? Це місце, яке надихає, село зі збереженою багатою історично-культурною і природною спадщиною.

Саме в цих околицях 9 червня 2018 року перебували дев’ятнадцятеро учасників курсу польської мови з Центру польської культури та європейського діалогу в Івано-Франківську. Учасникам приготували програму для ближчого знайомства з постаттю Станіслава Вінценза.

У першій частині програми група відвідала „Хату Ґражду” – справжнє гуцульське помешкання, де жив маленький Станіслав Вінценз та знімався фільм Сергія Параджанова „Тіні забутих предків”. Учасники курсу ознайомилися з давніми традиціями гуцульських сімей та побачили старі фотографії колишніх власників маєтку.

Пізніше група пішла до церкви XVIII століття, котра єдина в Україні була діючою навіть за радянських часів. У церкві зберігаються старовинні ікони, яким понад 300 років, а також книги, в яких описане життя села з 1775 року та унікальні Євангелія з 1743 і 1885 років.

Далі учасники екскурсії відвідали музей, дім де жив і творив відомий український поет Іван Франко. У цьому музеї в 2008 році відкрито кімнату Станіслава Вінценза, в якій знаходяться старі видання „На високій полонині” українською та польською мовами і фотографії шанувальника Гуцульщини.

Після музею група побувала в „Дідовій аптеці”, де кожен охочий міг спробувати справжній карпатський чай та продегустувати три види наливок.

- Враження від поїздки тільки позитивні – усе було гарно організовано, екскурсії були цікаві та пізнавальні. Їх проводили цікаві та ерудовані люди, - каже пані Юліана Баран, учасниця поїздки. - Те, що така екскурсія організована безплатно, для нас, учасників занять з польської мови, було дуже приємним подарунком.

Головною подією програми була зустріч з паном Тарасом Прохаськом, перекладачем шедевру Вінценза „На високій полонині”, письменником та журналістом.

- Книга „На високій полонині”, а особливо її перший том є поверненням до зовсім іншого способу писання, характерного для XX століття. Станіслав Вінценз мав ідею, яка зараз стає трендом у світовій літературі, ідею в якій автор є присутній в тексті як оповідач, є частиною твору, а не, скажімо, Богом, який все знає. Автор є одним із свідків подій, - каже пан Тарас Прохасько. - Книга „На високій полонині” є особливою тому, що її не можна охарактеризувати як щось, що ми називаємо жанром. Це не є роман, етнографічне дослідження, есе чи хроніка. Вона є водночас цим усім. В книзі Вінценза присутній кожен з жанрів: легенда, роман. Це характерне для нього.

Щоб послухати лекцію пана Тараса прийшли також мешканці Криворівні, які з захопленням слухали цікаву лекцію. Після зустрічі кожен мав можливість поговорити з паном Прохаськом.

- Криворівня – справжнє серце Гуцульщини. Безсумнівно, ці місця, де ми з вами зараз перебуваємо, є найбільш гуцульськими, – ділиться враженнями пан Прохасько. - Думаю, що візьмусь за переклад інших томів, однак вважаю, що цей перший том є найважливіший.

- Постать Станіслава Вінценза не була мені раніше знайома, – каже Пані Юліана. - Лекція пана Тараcа Прохаська була дуже цікава, доступна та близька серцю. Я дуже рада, що мала можливість бути на цій лекції. Мені було приємно слухати пана Тараса і спілкуватись з ним у вільний час. Слухаючи фрагмент твору „На високій полонині” я звернула увагу, що ця книжка написана з великою любов’ю.

Своїми враженнями від екскурсії поділилася також пані Наталія Стружаньська.

- Мені все дуже сподобалось. Передусім я хочу подякувати за організацію цього виїзду. Все було добре продумано, а завдяки позитиву та енергії волонтерів нам залишалось тільки милуватися навколишніми краєвидами та радіти спілкуванню з друзями. Напевно, саме цього нам бракує в епоху нових технологій. Для мене дуже швидко минула лекція, під час якої я відкрила для себе Станіслава Вінценза як особистість з нелегкою долею та неповторним світоглядом. Гуцулом можна тільки народитися. На жаль мої знання польської мови не дозволять мені прочитати „На високій полонині” мовою оригіналу, але я обов’язково прочитаю переклад Тараса Прохаська.

Після дуже насиченої програми учасники відпочивали та їли смачні приготовані на грилі ковбаски та овочі.

„О Карпати, Карпати, завдячую вам життя, душу та тіло. Дайте мені втіху, молодість та щастя”!

Текст: Данута Стефанко

Фото: Данута Стефанко, Соломія Плетеницька