Фото: Олександр Космач / Укрінформ

Протягом останніх 10 років в Україні триває боротьба зі спадщиною комуністичної системи та Союзу Радянських Соціалістичних Республік. Зміна мислення, що відбулася у свідомості більшості українців, прагнення до демократичних цінностей, бажання справжньої свободи та національної незалежності стали повною мірою очевидними у 2013 році, після того, як тодішній український, однак проросійський, президент Віктор Янукович відмовився від підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом.

Це рішення викликало хвилю протестів у різних містах України. Епіцентром став Майдан Незалежності в Києві. Сотні, тисячі, в основному молодих, українців приїжджали до столиці, щоб своєю позицією задекларувати бажання приналежності до євроспільноти і зміни проросійської орієнтації країни.

Фото: Олег Петрасюк / Укрінформ

Тоді почалася, можна сказати, війна, яку диктаторський уряд Віктора Януковича розв’язав проти власного народу. Протест намагались приглушити бійці міліцейського спецпідрозділу „Беркут”. Вогонь, постріли, смерть – такою була відповідь влади на прагнення народу самостійно вирішувати своє майбутнє.

Протести, що відбулися на зламі 2013-2014 років, увійшли в історію як Революція Гідності або Євромайдан. Найкривавіші бої відбулися 18-20 лютого 2014. Свої життя у жертву Вітчизні принесло понад 100 людей. Починаючи з 2015 року, 20 лютого в Україні відзначається День пам’яті Героїв Небесної Сотні.

Демократичні процеси, які започаткувала Революція Гідності, тривають до сьогодні, а російське вторгнення у 2014 році, якого повномасштабний вимір розпочався 24 лютого 2022 року, є доказом того, що це був єдиний інструмент, щоб уникнути поглинання української держави російськими загарбниками та відтворення білоруського сценарію.

Текст: Данута Стефанко