В Івано-Франківську вдруге відбулася наукова конференція, присвячена цьому місту. Цьогорічна зустріч відбулася під назвою „Станіславів і Станіславівщина в час суспільних та національних змін ХІХ – першої половини ХХ століть”. На симпозіум прибули фахівці з України та Польщі.

В календарі наукових подій Станіславова та осередків, що займаються Станіславовом з’явилася нова конференція. З’явилась вона минулого року, але викликала неабияке зацікавлення у науковому середовищі. Перша зустріч науковців відбулася минулого року в невеличкій залі міської ратуші. Друга конференція вже збирала учасників та зацікавлених у залах Центру польської культури та європейського діалогу і Прикарпатського національного університету.

Відкрив конференцію ректор Прикарпатського університету Ігор Цепенда, який звернув увагу на те, що різні середовища у Польщі, Україні та діаспорі віддавна досліджують станіславівську землю. На думку ректора, ми мусимо, не забуваючи про трагічні сторінки нашої спільної історії, досліджувати те, що єднає наші народи.

- Сьогодні, коли ми згадуємо про складні моменти і місця українсько-польської історичної пам’яті, – сказав Ігор Цепенда, - я завжди повторюю, що українці і поляки мають ходити на українські і польські могили разом, не окремо. Могили мають єднати, а не ділити. Часом бачимо, як хтось намагається грати на наших емоціях, але я переконаний, що це ті, хто одвічно боїться, аби поляки та українці були разом, бо це майже мільйон квадратних кілометрів і майже 90 мільйонів людей.

- Ми зустрічаємось тут,  – підкреслила Мар’я Осідач, директор ЦПКіЄД, - аби говорити про історію міста, якого вже немає, але яке і нині захоплює молодих науковців, що працюють над пізнанням минувшини Станіславова.

Адам Останек з Військової технічної академії у Варшаві пригадав, як два роки тому з Мар’єю Осідач обговорював за кавою, що зробити, щоби позбавити давнього Станіславова тіні Львова. Тоді й народилася ідея організувати конференцію. Адам Останек порівнює це з тим, як вже в історії міста намагалися витягти Станіславів з мороку забуття, коли мешканці разом відбудовували ратушу. Д-р Маріуш Кардас із Морської воєнної академії в Ґдині пригадав, що до війни з його міста до Станіславова їздив потяг, тож має надію, що невдовзі це сполучення буде відновлене і не тільки залізницею, а й повітрям.

Першу доповідь „Відомі мешканці вулиці Каміньского до 1939 року” виголосив професор Опольської політехніки Єжи Хіцкєвіч, почесний гість конференції. Професор Хіцкєвіч запросив присутніх на прогулянку вулицею Каміньского (нині Івана Франка), познайомив їх з важливими об’єктами і відомими постатями міста.

Зокрема він сказав:

- Колись було так, що в українські землі приїздили поляки, оселялися, мешкали, а українське панство полонізувалося. Тепер навпаки, всюди чути українську мову. Цікаво, чи історія покотиться навзнак?

Перспективи досліджень Станіславова дуже широкі, це підкреслюють науковці, які виступали на конференції. Д-р Адам Останек під час своїх досліджень зауважив, що матеріали, які він переглядав, відкривалося дуже рідко. На дослідників в архівах Станіславова чекає ще багато таємниць.

Д-р Петро Гаврилишин зауважив, що цього року на конференції зібралося 70 учасників, тобто все більше людей цікавляться темою Станіславова. Дуже важливо, що конференцію підтримав університет ім. В. Стефаника в Івано-Франківську. Було виголошено доповіді на теми військової, суспільної історії, історії мистецтва, зокрема сакрального, історії театру і музики.

Під час конференції відбулося шість секцій. Модераторами були д-р Адам Останек, проф. Мачей Франц з університету Адама Міцкевича, д-р Андрій Королько з Прикарпатського університету, Ярослав Краснодембскі з університету Міколая Коперніка, д-р Маріуш Кардас, проф. Мирон Черепанин.

Конференція відбувалася 12-13 вересня у Прикарпатському університеті і Центрі польської культури та європейського діалогу. Організатори – Центр польської культури та європейського діалогу в Івано-Франківську, Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника, Військова технічна академія у Варшаві та Академія військового флоту ім. Героїв Вестерплятте в Ґдині.

Текст: Войцех Янковскі/ Кур’єр Галійийський
Переклад з пол.: Володимир Гарматюк

Фото: Соломія Плетеницька, Войцех Янковскі