Данута Стефанко з радіо CKPiDE поспілкувалася з Володимиром Гайдарем, директором Комунального підприємства „Простір інноваційних креацій „Палац”, про роль палацу в культурному й науковому житті міста, багатошарову функціональність комплексу та плани його ревіталізації – від реставрацій і досліджень до створення сучасних музейних просторів. Запрошуємо прочитати розмову.
Палац Потоцьких є місцем не тільки наукових зустрічей, а й культурних. Цьогоріч тут відбувалися, зокрема, 10-ті Дні польської культури. Чому це важлива подія для міста і чому Палац відкритий на такі різні ініціативи?
Насамперед Палац має таку багатошарову історію, яка складається із різних функцій, із різних подій. І зараз ми його розвиваємо як такий мультидисциплінарний центр, і власне він має поєднувати науку, бізнес і культуру.
Цей комплекс є нашою спільною спадщиною, спадщиною двох народів – України й Польщі. І тому абсолютно природно, що події, які пов’язані з польською культурою, відбуваються тут, у нас в комплексі колишнього Палацу Потоцьких. Ми вже не вперше співпрацюємо з Центром польської культури та європейського діалогу в Івано-Франківську.
Ще до того, як у нас були відреставровані приміщення, ми спільно проводили різні події на території. Це були, і фестивальні, і кінопокази, і таке інше. А зараз ми відкриті до широкого спектра подій вже в приміщеннях, безпосередньо в одному з корпусів.
В мене така ностальгія, це може неправильне слово, бо я собі уявляю, як тут колись відбувалися бали, зустрічалися різні видатні люди. І зараз тут також збираються люди, щоб спільно святкувати, відзначати польську культуру. І є якась така паралель між тим, як було колись і це місце знову оживає.
Так, це було місце високих зустрічей, місце серйозних культурних і політичних розмов. І однозначно ми заводимо сюди багатогранне життя. Це не ностальгія, це ревіталізація, це нове життя в історичний комплекс. Однозначно це корисно і місту, це корисно і спільнотам нашим, тому таке спілкування, такі події, вони дуже потрібні.
Які найближчі плани, які найближчі ініціативи?
Найближчі плани, звісно, реставрація, дослідження комплексу, в першу чергу, детальніше, ґрунтовніше. Ми зараз працюємо над тим, щоб сформувати нову експедицію по архівах, тому що ми маємо дуже мало інформації про те, яким комплекс був, коли він був резиденцією власника. Паралельно працюємо з археологічними дослідженнями й звісно, маємо вже багато напрацювань для реставрації будівель і споруд.
Ви згадали про те, що тут відбувалися колись такі цікаві події, бали, зустрічі. Маємо теж в намірах відновити інтер’єри, відновити в одному з корпусів, як мінімум, декілька приміщень, які будуть відтворені станом на 17-те століття, оскільки це було, коли цей комплекс був резиденційним, коли це була резиденція власників міста.
І ці приміщення будуть слугувати такими собі студіями для фото-відеозйомок. Це буде один період. Інший період будемо відтворювати також і шпитальний. Теж декілька приміщень будуть для фото-відеозйомок облаштовані вже на період 19-го століття.
Яке зацікавлення діяльністю палацу серед містян і чи приїжджають гості з-за кордону?
Зацікавлення серед містян є достатньо велике. Містяни дуже тішаться, що вже можна потрапити в приміщення, що можна потрапити на багато різнопланових заходів.
Ми маємо тут як наукові, так і культурно-мистецькі заходи. Наукові конференції зазвичай ми спрямовуємо на тему збереження спадщини, її розвиток, ревіталізацію, популяризацію. Містянам це теж дуже цікаво, тому що історія дійсно складна нашого міста, дійсно дуже багатогранна і багатошарова, і її треба для себе розкривати.
На жаль, дуже мало в такому відкритому доступі інформації про історію, дуже мало знань серед мешканців міста, які, скажімо так, десь природнім чином були здобуті, не спеціально за цими знаннями люди шукали. Тому ми сподіваємося, що наші події, які тут відбуваються, і наукові конференції, і форуми, вони дадуть ширше розуміння для містян, розуміння історії, знання про історію міста і комплексу.
І зроблять його максимально популярним, і комплекс набуде такого значення, як він мав колись раніше. Стане культурним, освітнім і подієвим центром для міста.
Я пам’ятаю, колись приїжджали гості з Польщі, і в них завжди було питання, а де у вас Палац Потоцьких? І в них зразу така думка, що він такий, як у Львові, наприклад. І вони приїжджають, дивляться на палац, і все. А зараз, принаймні, можна похвалитися тим, що всередині вже дуже гарно.
У нас дуже багато інформації вже такої, що можна пасивно спостерігати, читати, споглядати, яка роз’яснює й оцю багатошаровість історії комплексу.
І навіть інколи доводиться зустрічати гостей, провокуючи на запитання, яке ми вже знаємо, яке в них виникне. Маю таку футболку, на якій написано „А де палац?”. Це питання, яке цікавить тих, хто вперше потрапляє на територію, те, про що ви питаєте. Люди шукають палац, а насправді до наших днів дійшла вже більше госпітальна історія в будівлях і спорудах. Палацову історію ми проявляємо археологічно, проявляємо нашими реставраційними моментами в корпусах, які є перебудовані з палацової історії. Там є збережені сліди від арок, від склепінь, є замуровані вікна отою кладкою пізнішого періоду, де чітко можна пояснити, розказати людям, оце є 17-те століття, це є вже пізніші періоди. Це резиденційний період, а це власність Потоцьких і період того ж 17-го століття, а це вже є пізніші перебудови й таке інше.
Історія, вона ж не тільки на перший погляд, видима, вона є якраз дуже цінна в тому, як вона дійшла, як вона відмінювалась, які події відбувалися, з якими людьми тут все пов’язано. Тому оце розкриття і максимальна доступність історії до мешканців і для гостей міста для нас це теж дуже такий цікавий виклик і гарний квест.
В нашій концепції ми маємо один корпус передбачений під музейний простір, сучасний, інтерактивний, цифровий. І власне одна з експозицій вже працює, це і музей міста, і зброя. Це історія міста через призму оборони, через призму життя його в Першу світову війну, в Другу світову, життя і боротьби нашої багатоетнічної спільноти в такі буремні часи. І розуміємо, що ті часи ще не минули. Але є ще інші експозиції, які заплановані в тому корпусі.
Це має бути генеалогічний музей роду Потоцьких, який має зв’язати нас з різними державами, з різними територіями, з великою кількістю об’єктів і з великою кількістю особистостей людей, які представляють багато гілкове дерево і коренасте дерево роду Потоцьких. Це одна з експозицій.
Буде також експозиція про місто й археологію міста. Ми ще точно не знаємо, як це правильно назвати, але наші археологічні дослідження нам підкажуть, як правильно буде називатися ця експозиція, теж в такому інтерактивному, цифровому, ну і подекуди в аналоговому, тому що маємо вже цікаві артефакти.
Також розвиваємо тему ідеального міста, бо наше місто було закладене на концепції ренесансно-баракових ідеальних міст і є представником такої великої сімʼї європейських міст, які закладені на такій концепції, закладених на єдиному генплані, як перфектне місто оборони.
Тому це ще одна така цікава, корисна і багатогранна експозиція. Дуже наповнений простір вже, але, як ви бачите в нашій концепції розвитку ще багато різних міждисциплінарних і таких вузько направлених, креативних напрямків буде розвиватися.
Дуже вам за це дякуємо.
Дякуємо вам.
