Фото: Данута Стефанко
У Перемишлі 13-15 листопада 2025 року під гаслом „Від пам’яті до ідентичності” відбулась друга едиція конференції „Поляки в Україні. Від Січневого повстання до XXI століття. Матеріали та висновки для польської політики щодо поляків за кордоном”. Подію зорганізував Центр східноєвропейських студій Варшавського університету за підтримки Департаменту співпраці з полонією та поляками за кордоном Міністерства закордонних справ Республіки Польща.
„Сюди приїжджають науковці з різних дослідницьких осередків Польщі та України – історики, літературознавці, мовознавці, соціологи та етнографи. Це платформа, де зустрічаються різні думки. Цього року конференція була присвячена, зокрема, викладанню польської мови в українських університетах. Важливою також була панельна дискусія про розвиток польських медіа в Україні, адже саме медіа формують громадську думку”, – сказала Хелена Красовська, професор в Інституті славістики Польської академії наук та в Центрі Східноєвропейських студій.
У події взяли участь науковці, дослідники, громадські діячі, журналісти та представники польського Міністерства закордонних справ і дипломатичного корпусу. Це був простір, щоб спробувати визначити, чим є національна ідентичність, а також обговорити важливі питання й елементи, що впливають на національну приналежність у контексті поляків в Україні. Окрім того, учасники зустрічі розмовляли про різні визначальні ознаки польськості.
Фото: Данута Стефанко
„Це питання мови, релігії та відданості цінностям чи символіці, дуже часто люди також посилаються на сімейну історію. У давніх концепціях про ідентичність говорили як про щось вроджене, незмінне. Сьогодні в суспільних науках прийнято вважати, що національна ідентичність є в основному питанням свідомості та індивідуального вибору – я той, ким себе відчуваю. Поляки в Україні в політичному сенсі є громадянами України, які здатні багато для неї пожертвувати та віддати, включаючи життя”, – говорив доктор Гжегож Демель з Інституту політичних досліджень Польської академії наук.
Роль поляків в Україні змінилася після початку повномасштабної російсько-української війни, оскільки зараз, окрім популяризації традицій та культури, вони намагаються впливати на зміцнення суспільно-політичних відносин між державами. Під час конференції обговорено політику Польщі щодо співвітчизників в Україні, а також визначено ключові пріоритети у відносинах з ними. Крім того, представлено виклики, що стоять перед польською меншиною в умовах війни.
„Роль поляків в Україні полягає в тому, щоб показати українській державі, що вони лояльні громадяни, які не діють на шкоду Україні, а навпаки, є додатковою цінністю для цього суспільства. Те, що вони є поляками й мають зв’язки з Вітчизною, є силою української держави, бо в різноманітності сила. Окрім того, наші співвітчизники багато черпають з Вітчизни, з досвіду Польщі, яка так чудово розвинулася завдяки членству в ЄС та НАТО. Вони можуть бути амбасадорами”, – сказала Анна Соханська, директор Департаменту співпраці з полонією та поляками за кордоном МЗС Польщі.
Фото: Гжегож Демель
Під час панельних дискусій, присвячених освіті, підкреслено зріст зацікавлення польською мовою серед учнів шкіл, студентів вищих навчальних закладів та громадських організацій – як серед дітей, молоді та дорослих польського походження, так і серед українців. Звідси було зроблено висновок, що мова є мостом порозуміння між польською та українською культурами, оскільки в більшості випадків вивчення польської мови пов’язане з відкриттям традицій, літератури чи мистецтва.
„Згідно з моїми дослідженнями у Житомирській області близько 6 000 учнів вивчають польську мову в українських школах. Важко сказати, скільки людей відвідує суботньо-недільні школи, але часто це люди, які не мають польського походження. Основною ідеєю викладання польської мови в Україні є передача мовної, а також історичної та культурної інформації. Ми говоримо про спільну польсько-українську історію. Це показує українським учням, як багато в нас спільного”, – говорила Наталія Шумлянська, голова Житомирського польського центру освіти та науки.
У рамках конференції також представлено найновіші наукові публікації Центру східноєвропейських студій. Подія стала нагодою для представлення сучасного виміру польськості, тобто прогресивної науки та економічного й технологічного розвитку, що виходить за межі традиційного розуміння польськості, яке базується в основному на фольклорі. У конференції взяли участь представниці Центру польської культури та європейського діалогу в Івано-Франківську.
Текст: Данута Стефанко
Програми радіо CKPiDE:
Фото: Данута Стефанко, Гжегож Демель
