Фото: Інститут національної пам’яті

Унаслідок ексгумаційних робіт, які проводились Інститутом національної пам’яті (ІНП) у Львові-Збоїщах, знайдено останки щонайменше 31 особи та чисельні неідентифіковані останки.

Ексгумаційні роботи решток солдатів Польського війська, які загинули у вересні 1939 року під час оборони Львова, проведені в період з 4 по 30 серпня 2025 року, були продовженням пошукових робіт, проведених Бюро пошуків та ідентифікації ІНП восени 2019 року на нечинному кладовищі у Львові-Збоїщах. Тоді, попри однозначне встановлення місця поховання та виконання всіх формальних вимог, дозволу на ексгумацію не надано.

Лише в результаті діалогу, що проводився протягом останніх місяців між міністерствами культури Польщі та України, а також дій робочої групи з історичного діалогу, після п’яти років зусиль, згода нарешті була надана. Про це Міністерство культури та інформаційної політики України повідомило польську сторону 11 червня 2025 року.

Фото: Інститут національної пам’яті

Під час ексгумаційних робіт виявлено дві братські могили, в яких знаходилися останки 31 особи та багато неідентифікованих решток, що, найімовірніше, належали ще кільком десяткам жертв. Така велика кількість неідентифікованих останків пояснюється частковим руйнуванням могили внаслідок вторинних поховань, а також обставинами смерті солдатів, які загинули на полі бою після сильного артилерійського обстрілу, що могло спричинити значні пошкодження тіл. Остаточна кількість жертв, рештки яких були ексгумовані, буде встановлена в результаті подальших антропологічних та генетичних досліджень.

Біля останків знайдено численні елементи військового спорядження та одягу (зокрема військові ґудзики, ремені, протигазові маски), а також особисті речі (медальйони, розарії, польські монети). Особливо цінною знахідкою є 11 жетонів з даними, що дозволяють встановити особистість солдатів. Це дасть можливість провести генеалогічні дослідження та взяти порівняльний матеріал для генетичних досліджень у родичів загиблих солдатів.

Роботи у Львові-Збоїщах були проведені міждисциплінарною групою Бюро пошуків та ідентифікації ІНП за участю експерта з судової медицини, доктора Лукаша Шлешковського з Медичного університету у Вроцлаві. Діяльність польської групи відбувалася у тісній співпраці з українським партнером Інституту національної пам’яті – Товариством „Українська пам’ять”. Протягом усього періоду робіт на місці в якості спостерігачів були присутні представники Міністерства культури та національної спадщини Республіки Польща.

Фото: Інститут національної пам’яті

Ексгумаційні роботи відбувались за підтримки Генерального Консульства Республіки Польща у Львові, у співпраці з львівською адміністрацією, а також Міністерством культури та інформаційної політики України.

16 і 17 вересня 1939 року Польське військо вело важкі бої з Вермахтом на північних передмістях Львова. Основним місцем зіткнень стала місцевість Збоїща, де особливо відзначилася 10-та кавалерійська бригада полковника Станіслава Мачека, підтримана військами генерала Казимира Соснковського, що йшли на допомогу місту. Польські війська, що мали обмежену підтримку артилерії, намагалися зупинити німецький наступ, спрямований на Львів з півночі. Бої мали характер запеклих сутичок, в яких використовувалася як піхота, так і бронетехніка.

Захист північних підходів до міста мав ключове значення, адже німці намагалися відрізати Львів від тилу та змусити його швидко капітулювати. Війська Мачека та Соснковського, попри труднощі з постачанням і погіршення стратегічної ситуації, зуміли зупинити противника, а битви за Збоїща та Скнилів увійшли в історію як одні з найдраматичніших епізодів оборони міста. Однак 17 вересня ситуація кардинально змінилася: агресія Червоної армії на східних кордонах II Речі Посполитої призвела до того, що Львів опинився під одночасним тиском двох армій. Ціною героїчної оборони були великі втрати, а загиблих солдатів часто ховали поблизу місця боїв. Одним з таких місць поховання була могила у Львові-Збоїщах.

Джерело: ipn.gov.pl
З польської переклала Кароліна Шостак