Фото: Данута Стефанко

У Центрі польської культури та європейського діалогу в Івано-Франківську 16 серпня 2024 року відбулась постановка „У тіні війни”. Молоді люди представили в ній свої воєнні переживання, показали, як війна проникає в наше щодення, впливає на кожну сферу життя та відносини з оточенням, краде мрії, можливість будувати плани на добре та щасливе майбутнє, врешті-решт – життя близьких людей.

„Ми хотіли показати, як ця війна виглядає в наших очах. Ми представили різні життєві ситуації. Молоді люди по всій Україні знають, чим є війна. Діти в Україні зараз, мабуть, вже не є дітьми, адже вони бачили більше ніж дорослі. Це дуже трагічно. Ми розуміємо, що треба боротися, треба допомагати військовим і медикам, щоб ця війна закінчилась перемогою України”, – сказала учасниця постановки Наталія Кайдаш.

Життя в тіні війни – це життя в тіні смерті, кривавих злочинів, несправедливості, розпачі та почуття безпорадності. У серцях молодих людей ці переживання залишають незагойні рани. Попри те, що на Західній Україні відносно спокійно та безпечно, молоді люди співстраждають зі своїми однолітками, борються з докорами сумління після кожного проблиску нормальності в житті, а звуки сирен ставлять їхнє щодення на паузу, породжуючи страх за близьких.

Фото: Данута Стефанко

„Ця молодь, яка живе в дуже складний час, знаходить в собі сили, щоб працювати над собою. Це дуже важливо. Період їхнього дитинства вже пройшов, далі буде інакше. Вони стають дорослими, інакше думають та мусять далі йти з цим досвідом війни. Війна завжди пов’язана зі смертю, з болем, вона завжди не для людей, а проти людей. Діти це все відчувають”, – говорила Лариса Добровольська з Тлумача.

Маріуполь – Азовсталь, Київ – Охмадит. Сотні, тисячі невинних жертв, єдиним прагненням яких було спокійне життя у власній вільній державі. Попри те, що Івано-Франківськ віддалений від епіцентру воєнних дій, а ракетні атаки не настільки критичні, як у Харкові, Миколаєві чи Одесі, однак сирени, відключення світла, жахливі новини та фото з Центральної та Східної України, занурюють молодих людей у вир війни.

„Вони дуже глибоко переживають це все, що відбувається, хвилюються за цілу державу, їх болить ситуація в цілій державі. Ми не здатні відшкодувати цій молоді їхнє дитинство. Єдине, що ми можемо зробити, це дозволяти їм говорити про свої емоції, про те, що їх болить, та висловлювати свої почуття, щоб вони не тримали цього в собі”, – сказала Аліна Чіркова, директор Центру польської культури.

Фото: Данута Стефанко

Попри важкі пережиття та емоції постановка „У тіні війни” доводить, що молоде покоління мешканців України не піддається. Вони борються за свої мрії, хочуть розвиватися та показувати свої таланти, створювати щось нове й добре, вони відкриті та ініціативні. Завдяки своїй праці захищають справедливість, будуючи кращий світ і даючи надію на перемогу правди.

„Молодь дуже талановита. Я бажаю їм, щоб їхнє життя було в спокої, без воєн, без вибухів. Я вже пережила одну війну. Кожна війна страшна, але ця страшна й зухвала. Молодь досконало все це сьогодні показала. Я вражена і дуже вдячна, що могла побачити цю постановку”, – говорила місцева полька Зоф’я Сем’янів.

Постановка „У тіні війни” зреалізована молоддю з Івано-Франківська та Тлумача, згромадженою навколо Центру польської культури та європейського діалогу, була опрацьована у рамках театрального курсу „З театром за пана-брата”. Ініціатива відбулась за підтримки Генерального консульства Республіки Польща у Львові.

Текст: Данута Стефанко

Молодь представила постановку під назвою „У тіні війни”

Фото: Данута Стефанко