Фото: Данута Стефанко

Різдвяні Свята сповнені різними традиціями. Крім ділення оплатком, Пастерки, ялинки та святкових привітань, асоціюються також зі співанням колядок. Це пісні, які розповідають про прихід на світ Спасителя. Ангельські хори, які прославляють Бога словами „Gloria in excelsis Deo”, пастушки, які прямують за Вифлеємською Зіркою до вертепу, Три Царі, які віддають поклони. Кожна з колядок передає виняткову атмосферу цього періоду.

Деякі, більш сумні, нагадують про обставини народження Божого Сина, для якого не було місця в господі, тож прийшов на світ у стайні, вбогості та холоді. Натомість більш веселі, обдаровують надією та радістю, адже Ісус Христос став людиною, щоби бути зі своїм народом, „ділити з ним труднощі та турботи”. У цей святковий період представляємо історії найпопулярніших польських колядок.

В темную нічку

Словами колядки „В темную нічку” в багатьох парафіях вітається Народжене Дитятко під час першого святкового Богослужіння. Коляда в прекрасний спосіб поєднує в собі спокій Вифлеємської Ночі з радістю через прихід на світ Спасителя. Твір повстав на зламі XVII і XVIII століття. Розповідає про привітання Дитятка Ісус пастирями та царями, які разом з пророками чекали приходу Спасителя. В останньому куплеті до їх радості приєднуються також самі колядники, які після 2000 років вітають Бога, прихованого під видом хліба та вина.

Фото: публічний домен

Пісня „В темную нічку”, як і більшість популярних колядок, походить з народної традиції, тому складно приписати її авторство конкретним особам. Натомість відомі творці альтернативних версій колядки, яка стала основою для багатьох патріотичних творів, що додавали розради в найскладніші моменти польської історії. Нові версії твору повставали зокрема під час II світової війни. Автором однієї з них є капітан Адам Ковальський, який переніс події Вифлеємської Ночі до реальності воєнної Польщі:

„Тебе вітаєм, Царю бажаний,
Всіма полками очікуваний,
На Тебе усеньке військо
Чекало, а Ти по-братськи
Нам об’явився”.

Спи, мій Ісусику

„Спи, мій Ісусику” це одна з найвідоміших і найулюбленіших польських колядок. Протягом століть надихає відомих композиторів і творців, наповнює доми лагідністю, спокоєм та сприяє святковим роздумам. Точна дата створення різдвяної пісні залишається невідомою. Перші писані джерела, в яких є слова „Спи, мій Ісусику” походять з початку XVIII століття.

Фото: публічний домен

Це типова колискова не тільки з огляду на делікатну, настроєву мелодію, але також текст переповнений материнською ніжністю та турботою. Перлинка, Лілійка, Трояндочка, Ангелочок – це тільки деякі з пестливих назв, скерованих до сплячого в жолобі Дитятка Ісус. Колядка передає надзвичайну правду про любов Марії до Її Новонародженого Сина та красу Її божественного материнства.

Бог родився

Її називають „королевою польських колядок”. Твір був написаний Францішком Карпінським ще до 1790 року. Одним із найхарактерніших елементів коляди є ланцюг оксиморонів – міць тремтить, вогонь стигне, сяйво тьмяніє – які підкреслюють диво Вифлеємської Ночі. Коляда „Бог родився” розповідає про Різдво Христове як про неймовірну подію, через яку на світі починають коїтись неймовірні речі. Також і сам Бог є незбагненний: „має межі – Безкінечний, зневажений – вкритий славою, смертний – Цар Предвічний”. Чергові куплети є висловом подиву Любові, з якою Він прийшов на землю і „ввійшов між улюблений народ, ділячи з ним труднощі та турботи”.

Особливо важливим – в історичному контексті – є останній куплет колядки. Молитва про благословення Вітчизни спочатку відносилась до неволі періоду поділів Польщі. Протягом років здобувала нові значення, пристосовуючись до мінливої політичної та суспільної ситуації країни. Завдяки символічним для народу словам, Францішек Карпінський вважається батьком польської патріотичної колядки. Піднесений характер, багата історія та символіка пісні роблять її однією з найзначиміших польських колядок.

О Зоре Вифлеємська

„О Зоре Вифлеємська” це одна з молодих колядок, які на постійно вписались до різдвяного репертуару. Повстала, ймовірно, в другій половині XIX століття. Це так звана теологічна коляда, яка не тільки прославляє Новонароджене Дитятко, але є також носієм конкретних біблійних сенсів. Попри свою легку радісну мелодію коляда є молитвою до Новонародженого, який прийшов на світ для того, щоб нас спасти.

Фото: публічний домен

Розповідає про Зірку, якої світло освітлювало шлях Мудреців, подорожуючих до вифлеємської стайні та про пошуки її сяйва в нашому житті – не тільки під час очікування на початок трапези у Святвечір. Вона має нас провадити через щоденну темряву та невпинно показувати дорогу до Божого Світла. У другому куплеті ми переносимось до сучасності, в якій Бог не чекає вже на нас у вифлеємській стайні, але постійно присутній в молитві й таїнствах. Це там ми можемо Його зустрічати, віддавати шану та переживати Його надзвичайну любов.

Коли Божа Мати

Гарна різдвяна колискова повстала на початку XVIII століття. Як свідчать джерела, пісня тішилась тоді великою популярністю, особливо в жіночих монастирях. Складно дивуватись – коляда до сьогодні зворушує своєю делікатною мелодією та ніжним текстом. Коляда є записом материного співу Марії, до якого запрошується почергово „все творіння”. У приспіві з’являються сповнені любові апострофи, скеровані до засинаючого в жолобі Дитятка.

„Запашна квіточко”, „Гарне Паненятко” – це тільки деякі з материнських ніжностей, розміщених у чергових лінійках твору. Куплети колядки натомість заохочують доєднатись до хвалебного співу Ангелів, небесних духів і всіх земних створінь. Також у них прихована надзвичайна турбота про спокійний сон Дитятка, про який повинен подбати навіть тихенький південний вітерець.

За матеріалами koledypolskie.pl