Фото: Данута Стефанко

У селі Дитятин на Івано-Франківщині 17 вересня 2022 року вшанували пам’ять воїнів, які загинули у боях із більшовиками під час оборони пагорба 385. Бій відбувся в 1920 році. У відзначенні 102-ї річниці взяли участь поляки та українці, представники державної влади, дипломати, представники польських громадських організацій та місцеве населення.

„Ці найбільші перемоги у війні стали можливими завдяки тому, що в різних місцях відбувалися локальні битви, про які ми часто нічого не знаємо. Вони зібрали дуже велику жертву наших вояків, але якби не їхня жертва, то вся перемога над більшовиками та зупинка наступу, який ішов на Захід, була б неможлива. Ми маємо усвідомити, наскільки важливим було те, що робили тут ці солдати. Вони справжні захисники Вітчизни»”, – зазначила генеральний консул Республіки Польща у Львові Еліза Дзвонкевич.

На Польському військовому цвинтарі відбулося урочисте Богослужіння за 600 героями з 13-го полку піхоти та 8-ї артилерійської бригади, які завдяки своїй жертовності зупинили більшовицький похід. Це дало змогу врятувати від краху польську піхотну дивізію та союзну українську кінноту.

Фото: Данута Стефанко

„Я полька і патріотка. Наш обов’язок – віддати шану воякам, які боролися за незалежність Польщі з більшовиками. Тепер ми маємо ще один доказ того, що Росія завжди хотіла окупувати чужі території. Моє покоління переживає вже другу війну”, – розповіла учасниця урочистостей Владислава Добосевич.

Також присутні помолилися за захисників України, які, борючись за свободу, незалежність й територіальну цілісність української держави, а водночас за цінності та безпеку західного світу, щодня віддають своє життя.

„В тодішньому Польському війську воювали українці з наших теренів, ми також хочемо їх вшанувати. Чим довше живе в нас пам'ять, тим довше живемо ми й наші народи. Ворог залишився той самий. Війна Москви з Україною триває. Тільки разом з нашими друзями, побратимами та партнерами, враховуючи нашу плідну співпрацю в минулому, ми здолаємо цього ворога зараз”, – зазначив голова Івано-Франківської райдержадміністрації Олександр Ярощук.

Фото: Данута Стефанко

Після Богослужіння були зачитані офіційні листи від маршалка Сейму Республіки Польща Ельжбети Вітек та голови Управління у справах ветеранів та жертв репресій Яна Юзефа Каспшика. Згодом учасники заходу поклали квіти та запалили свічки до пам’ятника оборони пагорба 385.

„Я завжди хотів бути тут зі своєю родиною та друзями, щоб показати їм це місце наших героїв, які боролися разом з українцями проти наступу більшовиків на вільну країну, проти московських орд. Мій дядько Вінцент Томасевич воював у Польському війську, але зустрічався й з українцями на східному фронті. Це в пам’ять про мою сім’ю, вони разом підірвали радянський потяг”, – сказав лицар Святого Йоана Павла ІІ із Варшави Богуміл Томасевич.

Роками на пагорбі 385 стоїть хрест, який вшановує подвиг польських вояків. Лише у 2015 році на цьому місці за кошти Ради охорони пам’яті боротьби та мучеництва було відбудовано Польський військовий цвинтар. Ним опікуються францисканці з сусідніх Більшівців.

Фото: Данута Стефанко

„Ми збираємося на місці, де 102 роки тому відбулася кровопролитна битва Війська польського з більшовиками. Вони билися поряд з українськими вояками. Для нас це приклад того, що ми можемо щось робити разом, попри різні маніпуляції. Сьогодні ми збираємось, щоб помолитися за спасіння душ загиблих воїнів і перемогу для нас. Цей хрест, який стоїть серед полів у Дитятині, об’єднує нас, дає надію”, – сказав о. Станіслав Кава, OFM Conv.

Після поразки у Варшавській битві Червона армія втекла від наступу Війська польського. Проте 16 вересня 1920 року відбувся контрнаступ. Під час оборони пагорба 385 поляки відбили п’ять атак майже вчетверо чисельніших більшовицьких військ. Ці бої отримали назву польських Фермопіл. У пам’ять про героїзм польських захисників у Варшаві на могилі Невідомого солдата встановлено дошку з написом „Дитятин, 16 вересня 1920 року”.

Текст: Данута Стефанко


Програма радіо CKPiDE:


Фото: Данута Стефанко

Партнери

Співпраця

Медіапартнери


Матеріал містить лише погляди автора/ів і не може бути прирівняний до офіційної позиції Канцелярії голови Ради міністрів Республіки Польща

Up