Фото: Герт Ванден Вейнгерт / AP Photo

Лідери 27 країн та урядів Європейського Союзу на саміті в Брюсселі прийняли рішення про надання Україні та Молодові статусу країн-кандидатів до спільноти. Це європейська реакція на повномасштабне російське вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року. Про це повідомив президент Європейської ради Шарль Мішель. Раніше 23 червня 2022 року європейські прагнення країн підтримало 529 з 588 депутатів Європарламенту.

Шарль Мішель назвав це рішення історичним моментом і підкреслив, що це ключовий крок на шляху до Європейського Союзу. Він також додав, що майбутнє Союзу та країн-кандидатів є спільним. На надання Україні статусу кандидата до спільноти відреагував президент Володимир Зеленський, підкреслюючи, що це винятковий момент у стосунках Україна-Європейський Союз.

„Одне з найважливіших рішень для України за всі 30 років незалежності нашої держави. Однак це рішення не тільки для України. Це найбільший крок на посилення Європи, який можна було зробити саме зараз, саме в наш час і саме в таких умовах, коли російська війна випробовує нашу здатність зберегти свободу і єдність. Дякую саміту всіх лідерів Європи. Дякую нашим героям – кожному й кожній, хто зі зброєю в руках захищає незалежність України та свободу Європи. Дякую за те, що робите можливою нову історію Європи – ще сильнішої, ще вільнішої”, – написав у соціальних мережах президент України Володимир Зеленський.

Фото: Wikimedia Commons

Статус кандидата – це перший крок на шляху до вступу країни до Європейського Союзу. Європейська комісія ухвалила рекомендації в справі України та Молодови на основі так званих копенгагенських і мадридських критеріїв. Вони встановлюють політичні та економічні умови приєднання, а також здатність функціонувати на європейському конкуренційному внутрішньому ринку. Рішення прокоментував прем’єр Польщі Матеуш Моравецький.

„Уже 120 днів українці показують, що означає відвага та вірність європейським цінностям. Вони захищають свою батьківщину і всю Європу від варварства путінської Росії. Сьогодні, завдяки рішучим дипломатичним зусиллям і підтримці Польщі, Європейська рада вирішила, що Україна отримає статус країни-кандидата до Європейського Союзу. Дякую всій європейській спільноті за це рішення. Історія не забуде цього моменту, адже не раз вона вже показувала, що лише спільно ми можемо перемогти тиранію”, – написав у своїх соціальних мережах очільник польського уряду.

Фото: Кристіан Май / КГРМ

Разом з Україною та Молдовою заявку про надання статусу кандидата до Євросоюзу подала також Грузія. Європейські лідери на саміті в Брюсселі визнали європейську перспективу Грузії та готові надати їй статус кандидата, але тільки після того, як країна займеться „пріоритетними питаннями”. Агентство Reuters звертає увагу, що хоча прийняття України та Молдови до Європейського Союзу може зайняти понад десятиліття, рішення прийняте на саміті в Брюсселі є символічним кроком спільноти, який сигналізує намір увійти вглиб колишнього Радянського Союзу.

„Сьогодні добрий день для Європи. Вітаю президента України, президента Молдови та прем’єр-міністра Грузії. Ваші країни є частиною нашої європейської родини. Сьогоднішнє історичне рішення лідерів підтверджує це. Це рішення зміцнює Україну, Молдову і Грузію перед російським імперіалізмом і зміцнює Європейський Союз, тому що воно ще раз показує всьому світу, що ми єдині і сильні перед зовнішніми загрозами”, – оцінила президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

Фото: Shutter Stock

Наступним кроком на шляху до членства буде початок перемовин щодо вступу. У цій справі згоду муситимуть надати одноголосно країни-члени на основі рапортів Європейської комісії про успіхи в виконанні умов. Раніше Україна отримала план дій, який має втілити в життя, щоб розпочати перемовини у цій справі. Серед необхідних кроків на шляху до повноправного членства у спільноті зокрема ухвалення та впровадження законодавства про процедуру добору суддів Конституційного Суду України відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії.

Крім того, Україна зобов’язується до подальшого посилення боротьби з корупцією. З цією метою має обрати та призначити нового директора Національного антикорупційного бюро України та прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, а також ухвалити комплексний стратегічний план реформування всього правоохоронного сектору як частини українського середовища безпеки. Необхідно також привести законодавство про ЗМІ у відповідність з європейським аудіовізуальним законодавством, завершити реформу законодавчої бази для національних меншин, яка зараз готується, згідно з рекомендаціями Венеціанської комісії й розробити механізми її впровадження.

Опрацювала Данута Стефанко