Ухвалення Акту проголошення незалежності України (Фото: Історична правда)
24 серпня 2021 року минає 30 років відколи Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки ухвалила Акт проголошення незалежності України, на підставі чого Україна стала незалежною суверенною країною. За рішенням ВРУ це питання мало бути винесене на всенародний референдум, який призначено на 1 грудня 1991 року. Понад 90% громадян, які взяли участь у референдумі, підтримали рішення Ради щодо незалежності.
У 1996 році була прийнята Конституція України, яка сприяла стабілізації політичної системи молодої держави. Того ж року було проведено валютну реформу, запроваджено гривню. Економіка України внормувалася до кінця 90-х років ХХ століття, а починаючи з 2000 року почала розвиватися.
Українсько-польські відносини впродовж останніх 30 років
Першою незалежність України визнала Республіка Польща, а вже у травні 1992 року між державами було підписано „Декларацію про добросусідські, дружні стосунки та співпрацю”. Впродовж наступних років було підписано ряд угод та декларацій, у тому числі про торгівлю та економічну і військову співпрацю. Крім того, польський уряд заявив, що партнерство з Україною є одним із пріоритетів польської зовнішньої політики.
Важливим елементом українсько-польських відносин є співпраця у галузі культури, втілювана через офіційні інституції, як то Міністерство культури та національної спадщини Республіки Польща, Міністерство культури і туризму України, дипломатичні представництва та інституції, які спеціалізуються у цьому питанні. Разом з тим дуже активно в рамках безпосередніх угод розвивається українсько-польська культурна співпраця на рівні областей, воєводств, партнерських міст, культурних осередків, мистецьких закладів, музеїв, спілок та товариств.
Відновлення фресок у колишньому костелі єзуїтів у Львові, нині гарнізонний храм Святих Апостолів Петра і Павла УГКЦ (Фото: Львівська міська рада)
Однією з найважливіших сфер українсько-польської культурної співпраці вже багато років є діяльність з порятунку об’єктів спільної культурної спадщини. Польські культурні інституції, музеї, мистецькі навчальні заклади, релігійні спілки та громадські організації активно займаються не тільки дослідницькими та документальним проєктами, але й здійснюють ремонтні та консерваційні роботи на пам’ятках, що є спільною культурною та історичною спадщиною Польщі та України.
Зміни після 2013 року
Після ухвалення Акту проголошення незалежності України, держава все ж більше тяжіла до Сходу, оскільки входила до складу Співдружності незалежних держав (що багато хто вважав дещо легшим аналогом СРСР), до якої належали окремі країни пострадянського простору, колишні радянські республіки. Лише у 2013 році почалися певні зміни в напрямку міжнародних відносин України.
Це був переломний для української держави рік. Тодішній президент Віктор Янукович не підписав угоду про асоціацію з Європейським Союзом. Унаслідок цього рішення по всій Україні пройшли акції протесту. Головна акція відбулася у Києві. Внаслідок протестів, які були брутально придушені міліцією та спеціальними загонами „Беркут”, загинуло понад 100 протестувальників. Ці події увійшли в історію як Революція гідності.
Наступним ударом для України стала у 2014 році анексія Криму, здійснена Російською Федерацією, яка досі вважалася великою кількістю українців братньою країною, а далі і війна на Донбасі. На окупованих територіях Луганської та Донецької областей сепаратисти утворили так звані Донецьку і Луганську народні республіки. Війну на сході України чимраз частіше називають замороженим конфліктом.
Солдат Збройних сил України на сході країни (Фото: day.kyiv.ua)
Сьогодні Україна прагне стати членом Євросоюзу та НАТО. Ключовими для здійснення цього прагнення є реформи, зокрема, децентралізація, економічні зміни, реформи в галузі охорони здоров’я, освіти, правової політики.
Україна є членом різних міжнародних інституцій, зокрема Організації Об’єднаних Націй, Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), Ради Європи, Світової організації торгівлі чи ЮНЕСКО. У 2016 році Україна увійшла до Зони вільної торгівлі Європейського Союзу. Громадяни України також отримали можливість безвізового перетину кордону країн Шенгенської зони. Натомість в липні 2020 року Україна, Польща та Литва підписали декларацію про створення Люблінського трикутника, тристоронньої платформи, метою якої є розвиток політичної, економічної, культурної та громадської співпраці між країнами, а також допомога Україні у відновленні територіальної цілісності та інтеграції з ЄС та НАТО.
Відзначення 30-річчя незалежності України
У рамках відзначення 30 річниці ухвалення Акту проголошення незалежності України на території всієї країни відбувається понад 150 святкових заходів. Один із ключових відбудеться сьогодні, 23 серпня. Цього дня відкриється Кримська платформа, яка має стати міжнародною відповіддю на 7-річну окупацію Криму. Інаугураційний саміт Кримської платформи стане першою акцією платформи на найвищому політичному рівні, на ньому виступлять президент України, голова Верховної Ради, прем’єр-міністр, кримсько-татарські лідери та представники міжнародних делегацій.
Окрім того, в рамках святкувань на головній вулиці Києва відбудеться святковий парад Збройних сил України. Заплановані заходи за участі представників і техніки силового та оборонного блоків України та країн-партнерів.
Кульмінацією урочистостей стане шоу „Незалежність у нашій ДНК. День незалежності країни”, в якому візьмуть участь зірки естради, артисти опери та балету, а також симфонічний оркестр. Звучатимуть традиційні твори, які є здобутками попередніх поколінь, а також сучасні хіти. Будуть також танцювальні номери й світлове шоу.
Опр. Данута Стефанко
