Польська громада міста біля пам’ятника Адама Міцкевича (Фото: Данута Стефанко)

Польська громада Івано-Франківська взяла участь у святкуванні Дня полонії та поляків за кордоном, Дня прапора Республіки Польща, а також 230-ї річниці прийняття Конституції 3 Травня.

Вшанування цих подій розпочалось у костелі Христа Царя Всесвіту. Святу Месу в намірах полонії та поляків, які проживають за кордоном очолив вікарій парафії о. Ян Гано.

„У Польщі відзначають свято Матері Божої Королеви Польщі. Цей титул вона надала собі на початку XVII століття. Це був важкий період для Польщі, коли сусідні країни не дозволяли людям жити в мирі, нападали на польську державу. Тоді король Ян Казимир склав свої обітниці у кафедральному соборі у Львові, просячи про допомогу Божої Матері, обравши її Королевою польського народу”, – сказав у проповіді о. Ян Гано.

Після Святої Меси представники польської громади міста, члени польських організацій поклали квіти до пам’ятника Адама Міцкевича.

„Участь у цих урочистостях для мене дуже важлива. Важливою є пам’ять про Батьківщину та її історію. Це дає нам багато роздумів і надію на майбутнє. Коли ми спостерігаємо, як наші співвітчизники боролися за цю країну, ми починаємо більше цінувати те, що ми маємо зараз – вільну, демократичну, європейську Польщу”, – говорив Єжи Ксьонжевський, студент-медик.

Свята Меса в костелі Христа Царя Всесвіту (Фото: Данута Стефанко)

Зібрані також співали Мазурка Домбровського та інші патріотичні пісні.

„Я не уявляю свого життя без участі в таких заходах, якби я не прийшла і не заспівав зі всіма гімн. Я не могла б жити з думкою, що мене тут немає. Для мене це дуже важливо, бо я полька. Найголовніше – пам’ятати, що ми поляки, і що ми можемо ними бути, навіть не проживаючи в Польщі”, – сказала Аніта Чіркова, волонтерка Центру польської культури та європейського діалогу в Івано-Франківську.

Цього року з огляду на пом’якшення карантинних обмежень у святкуванні взяла участь ширша група місцевих поляків та осіб польського походження. Ця зустріч була особливо важливою для старшого покоління польської громади міста.

„Я з польської родини. З дитинства пам’ятаю, що польськість завжди була в нашому домі. Завжди були традиції та звичаї. Мама знала багато віршів, бо вчилася в польській школі. Вранці ми прокидалися з піснею „Коли ранкові прокидаються сяйва” (пол. „Kiedy ranne wstają zorze”), а ввечері матуся або бабуся співали „Пані, даруй щасливу, добру ніч” (пол. „Panienko, daj szczęśliwą, dobrą noc”). Таким було моє дитинство”, – говорила сеньйорка Марія Дутковська.

Крім того, діти, молодь та дорослі, які згуртовані навколо Центру польської культури та європейського діалогу в Івано-Франківську, записали відео, в якому вони декламують вірш Міхала Арета „Третій Травень” (пол. „Trzeci Maj”) та складають святкові привітання.

„Ці дні в історії поляків, як Івано-Франківська, так і всього світу, дуже важливі, оскільки саме під час цих урочистостей почуття національної ідентичності зміцнюється у всіх нас. Ми збираємось разом під біло-червоним, який був з поляками від початку історії польської держави. Так само сьогодні, єднаючись під біло-червоним прапором, ми з гордістю говоримо, яку велику роль у нашому житті відіграють Бог, честь і Вітчизна”, – сказала Мар’я Осідач, директорка Центру польської культури та європейського діалогу.

Конституція 3 Травня є першим таким законодавчим актом у Європі та другим у світі після Конституції Сполучених Штатів Америки. Була ухвалена у 1791 році під час Чотирилітнього сейму, також відомого як Великий сейм, у непростий для Речі Посполитої період.

У той час польська держава була ослаблена війнами XVII століття, шляхетською демократією та іншими факторами, що призвело до поділу Польщі Росією, Австрією та Пруссією у 1772 році. Конституція 3 Травня була своєрідною спробою врятувати державу, оскільки вона запроваджувала багато змін. Над текстом конституції працювало багато людей, серед яких найвизначнішу роль відіграли, тодішній король Станіслав Авґуст Понятовський, Іґнаци Потоцький, Гуго Коллонтай та Станіслав Сташіц.

Текст: Данута Стефанко

Програма радіо CKPiDE:

Фото: Данута Стефанко