10 квітня 2021 року минає 17 річниця з дня смерті польського поета, автора текстів, пісняра Яцека Качмарського. Заохочуємо ознайомитися з біографією та відомими творами виконавця.
Яцек Качмарський народився у Варшаві, в уже комуністичній Польщі, 22 березня 1957 року. З дитинства ним займалися бабуся та дідусь, тому що батьки розвивали професійну кар’єру. Любов до музики, особливо до класичної музики, Яцеку Качмарському прищепила бабуся. Одну зі своїх перших пісень, „Подія в пабі”, він написав маючи 15 років. Дебютував у 1976 році на Варшавському пісенному ярмарку.
Яцек Качмарський – Подія в пабі
Друга половина 70-х була періодом активної діяльності студентських будинків. Відбувалися музичні конкурси, на одному з яких, Яцек Качмарський познайомився з Пшемиславом Ґінтровським та Збіґнєвом Лапінським. У 1979 році вони спільно підготували поетичну програму „Мури”, з якою виступали по всій країні.
Безсумнівно, найвідомішим твором Яцека Качмарського є пісня „Мури”, яка походить з цього періоду, інспірована піснею каталонського барда Льюїса Льяка. Цей твір став гімном „Солідарності” та символом антикомуністичної опозиції, а Яцека Качмарського титуловано „бардом „Солідарності”.
„Яцек Качмарський не обмежився виконанням кількох пісень, які слугували в політичних цілях протягом кількох років. Він був бардом „Солідарності”, в часи, коли це було дуже потрібно. Час минав, а ці пісні не втрачали універсальності, бо були виткані з історичного матеріалу, літературних та художніх посилань”, – говорив Кшиштоф Ґайда, автор біографії Яцека Качмарського, підкреслюючи понадчасовість та багатогранність його творчості.
Яцек Качмарський – Мури
У 1981 році Яцек Качмарський здобув журналістську нагороду на Фестивалі польської пісні в Ополі за „Епітафію для Володимира Висоцького”. Варто зазначити, що початковий етап творчості Яцека Качмарського пов’язаний із захопленням Володимиром Висоцьким, російським піснярем, поетом і актором та його творчістю.
„Після зустрічі з Висоцьким у 1974 році я зрозумів, що пісня – це не тільки вміння написати текст та скомпонувати музику. Пісня може бути інструментом висловлення найглибших, найосновніших сенсів. Думаю, що все, що я створив у 1974-1978 роках, було під впливом Висоцького, як у поетичній площині, так і у манері виконання”, – говорив в інтерв’ю для тижневика „Солідарність” Яцек Качмарський.
Одна з найпопулярніших пісень Яцека Качмарського „Облава” є вільним перекладом з Висоцького. Польський бард запозичив ситуацію, описану в оригіналі, змінив мелодію та достосував текст до польських реалій.
Яцек Качмарський – Епітафія для Володимира Висоцького
Коли в Польщі введено воєнний стан, 13 грудня 1981 року, Яцек Качмарський перебував на гастролях у Франції. Тоді він вирішив не повертатися до країни. Жив на еміграції, утримувався в основному з виступів, призначаючи частину заробітку на підтримку підпільної „Солідарності”. У 1984 розпочав роботу в Радіо „Вільна Європа” в Мюнхені. З 1990 року Качмарський часто бував і концертував у Польщі. У цьому ж році записав диск „Війна посту й карнавалу”.
„Був наповнений суперечностями. З одного боку – переконаний у цінності того, що робить, а з іншого – непевний, як люди це сприймуть. Попри величезний репертуар, він не знав, що заспівати, щоб говорячи як найбільше про своє розуміння світу, зосередити під час концерту увагу публіки. Люди, зазвичай, хотіли почути відомі пісні, „Облава”, „Наш клас”, „Зброя”. З точки зору Качмарського вони вже втратили актуальність. Однак він і надалі творив. Наприклад „Війна посту й карнавалу”, яка у 1993 році описала реальність змін в Європі залишається актуальною й сьогодні”, – говорив Кшиштоф Ґайда.
Яцек Качмарський – Війна посту й карнавалу
Характеристичними особливостями творчості Яцека Качмарського є іронія та вміння перерозповідання текстів культури. Справжньої майстерності досягнув, пишучи про картини. Посилання на живопис досить часто з’являються у творчості Яцека Качмарського. Наприклад, в альбомі „Музей” знайшлися твори, інспіровані польським історичним живописом. Зокрема, тексти, які описують картини Яцека Мальчевського, „Заслання студентів”, „Отруєна студня” чи „Повернення з Сибіру”. До альбому попали також „Рейтан, тобто рапорт посла”, оснований на картині Яна Матейка, подібно як і „Станчик”.
„Ми можемо вчитися від нього вразливості на мистецтво, історію, читання сучасності через історію, а передусім того, що історія є вчителькою життя і певні механізми повторюються. Качмарський завжди старався розмістити досвід одиниць у досвід суспільства, а досвід суспільства в який глибший історичний досвід. Треба пам’ятати, що Качмарський є автором 650 пісень. Антологія його поезії містить 1000 сторінок”, – говорив Кшиштроф Ґайда.
Яцек Качмарський – Заслання студентів
У 2002 році в Яцека Качмарського виявлено рак гортані. Польський бард помер 10 квітня 2004 року, в лікарні в Ґданську. Похований на військовому цвинтарі Повонзки у Варшаві.
„Яцек говорив словами, думав думками інших поетів, перетинав рамки картин, що сплять на полотні, малював разом з ними наново їх історії, оживляючи їх, надаючи їм цілком нові сенси. Дивлячись на дати днів під цими, надзвичайно влучними, висловами, мається враження, що Яцек був тільки передавачем Духа поезії та музики, так, ніби через нього проходив незримий струмінь, який без зайвих вагань вів перо та видобував звуки з гітарних струн, без надмірної участі автора. Адже якби цю величезну кількість роботи мала виконати одна людина, не вистачило б, мабуть, цілого життя”, – писав Кшиштоф Ґайда.
Більше про життя та творчість Яцека Качмарського можна дізнатися відвідуючи сторінку kaczmarski.art.pl. Там також розміщені інтерв’ю з піснярем, спогади про нього, а також тексти, ноти та акорди до окремих творів.
Опрацювала: Данута Стефанко
