Фото: gov.pl

Найважливішим та найурочистішим святом у християнському календарі є Великдень. Тоді вірні у всіх кутках земної кулі радіють з Воскресіння Христа та закінчення періоду Великого посту. У переддень Свята Воскресіння Господнього дізнаймося про польські великодні традиції та звичаї.

Пальмова неділя

Святкування Великодня розпочинається за тиждень до неділі Воскресіння, Пальмовою неділею, званою також неділею Муки Господньої. Цього дня згадується в’їзд Ісуса до Єрусалиму. У храмах святять так звані пальми, зроблені найчастіше з вербних гілок, прикрашені самшитом і квітами. Давніше, освяченою пальмою, легко вдарялося кожного зі співмешканців на щастя. Це супроводжували вигуки „Не я б’ю, пальма б’є, верба б’є, не вб’є, а за тиждень – Великдень”. Пізніше пальми розміщувалися над дверима або за іконою, що мало оберігати дім від бурі та вогню.

Фото: Артур Сойка

Пасхальне Тридення (Трідуум)

Найважливішим періодом перед неділею Воскресіння є Пасхальне Тридення, якого першим днем є Великий четвер. Після Меси Господньої Вечері з вівтаря зникають всі предмети, а дзвони замовкають аж до часу Воскресіння.

У Велику п’ятницю відбуваються Хресні Дороги, які є згадкою про шлях Христа на Голгофу. Під кінець богослужіння тіло Ісуса переноситься до гробу. Це єдиний день в році, коли не відправляється свята меса. Цього дня зобов’язує суворий піст. Однією з давніх традицій був „похорон” журу та оселедця, які були типово пісними стравами.

Натомість у Велику суботу святяться вода, вогонь та терн. Також святяться страви, які споживаються пізніше при святковому сніданку в неділю Воскресіння Господнього.

Освячення страв

Освячення страв у Велику суботу має довгу традицію. У Польщі вміст великоднього кошика залежить від регіону. Зазвичай, однак, кошики зі стравами містять великоднє ягня, яке символізує Воскреслого Христа, яйця як символ життя, що народжується, хліб – символ тіла Христа, але також добробуту та процвітання, хрін, тобто символ Господньої муки, сіль, яка символізує істоту правди, сир, який є символом єдності людини з природою та паску – символ здібностей.

Фото: Агентство „Gazeta”

Великодня неділя

Велика неділя, день Воскресіння Господнього є найбільш очікуваним та радісним днем. Традиційно, розпочинається зі служби та резурекційної процесії, після яких всі вітаються словами „Христос Воскрес”, на що відповідається „Воістину Воскрес”.

Дзвони після резурекційної служби попереджають великодній сніданок. Великодній стіл має бути накритий білою скатертиною. Сніданок розпочинають взаємні побажання та ділення свяченим яйцем. Зі страв головними є журек, біла ковбаса, паштети, печення та шинки. На десерт – святкова випічка: паски, мазурки та сирники. У деяких регіонах після святкового сніданку наступає так званий великодній заєць, тобто пошуки маленьких подарунків десь вдома чи в саду.

Прикрашання яєць

Однією з найвідоміших великодніх традицій є малювання яєць. Переважно всі декоровані яйця називається писанками. Однак, у дійсності, ці назви залежать від техніки виконання оздоб. Крашанки є однобарвними, без узорів, забарвлюються у відварах з рослин. У випадку писанок, патичком малюється узор гарячим воском, занурюється яйця в барвнику, після чого стирається віск. Дряпанки це яйця декоровані технікою гравіювання – на пофарбованому яйці гострим ножем або шпилькою вишкрябуються узори.

Писанки є також предметом забави. До сьогодні у деяких домах існує традиція, яка полягає у стуканні яйцями чи катанні їх по столі, так, щоб вони зіткнулися. Виграє той, чиє яйце розбило писанку противника.

Фото: folklorysta.pl

Поливаний понеділок

У Великодній понеділок, званий також поливаним понеділком, зобов’язує смігус-дингус, тобто взаємне поливання водою. Старе прислів’я каже, „Де вода лиється, там добре діється”. Давніше смігус означав удар, тобто смагання вербовими гілками чи поливання водою. Дингусом у вигляді писанки, солодощів чи грошей можна було відкупитися від смігуса. Дівчата сильно облиті водою або висмагані цього дня вербовими гілками, могли розраховувати на успіх у хлопців.

Традиції є важливим елементом культури кожного народу, однак найважливішою справою є пам’ятати про причини святкування. А причиною є Воскресіння Ісуса Христа, тож святкуймо повні віри, надії, любові, а також наповнені довірою до Воскреслого Спасителя. Щасливого Великодня!

Опрацювала: Данута Стефанко

Партнери

Співпраця

Медіапартнери


Матеріал містить лише погляди автора/ів і не може бути прирівняний до офіційної позиції Канцелярії голови Ради міністрів Республіки Польща

Up