Загони, що вирушають на фронт, марширують перед Головнокомандувачем (квітень 1920 р.)

Серпнева перемога 1920 року стала переломним моментом в історії відродження Польщі. Поразка більшовиків стала шансом на виживання її незалежності і, на думку більшості істориків, вберегла всю Європу від комуністичного панування.

Неоголошена польсько-більшовицька війна тривала з перших тижнів існування відродженої Польщі. Обидві сторони покладали надії на перемогу в мобілізації – більшовики „робітників і селян”, поляки: народів Центральної Європи. Ідеї розпалювання революції на заході Європи Юзеф Пілсудський протиставив ідею центральноєвропейської федерації. Однак, вона не прижилася, тому останньою надією на перемогу стало залучення до оборони всіх доступних сил. Поразки на фронті навесні 1920 року пробудили національні почуття. До лав Добровольчої Армії генерала Юзефа Галлера, створення якої проголосили на початку липня, вступали десятки тисяч поляків. А уряд Вінсента Вітоса підтримали робітники і селяни, які не піддалися на провокації більшовицької пропаганди.

Вже у першій половині липня головнокомандувач Юзеф Пілсудский планував велику битву, яка б мала вирішити долю кампанії. Варшавська битва розгорталася згідно з планами, які на підставі загальної концепції Пілсудського опрацював керівник Генштабу генерал Тадеуш Розвадовський. Операція складалася із трьох окремих фаз: оборони лінії Вісли; вирішальний наступ зі сторони Вєпша та витіснення Червоної армії за Нарву. Дії Війська Польського полегшували зламані професором Яном Ковалевським шифри радянських армій.

Відправка відділу добровольців на фронт (серпень 1920 р.)

Варшавська битва почалася 13 серпня боями за передмістя столиці, зокрема, Радзимін, який неодноразово переходив із рук в руки. Врешті польські солдати, зазнавши великих втрат, утримали Радзимін, відкинувши ворога далеко від своїх позицій. 14 серпня на лінії Вкри розпочала наступ 5 Армія генерала Владислава Сікорського. Очолювана Пілсудським маневрова група вдарила по так званій Мозирській групі, а згодом по частині сил Міхаіла Тухачевського. 19 серпня польські частини за наказом Пілсудського перейшли до контрнаступу.

Втрати польської сторони у цій Битві склали: близько 4,5 тисяч убитих, 22 тисячі поранених, 10 тисяч зниклих безвісти. Втрати совєтів докладно невідомі. Припускають, близько 25 тисяч червоноармійців було вбито або важко поранено, 60 тисяч потрапили до полону, а 45 тисяч були інтерновані німцями.

Варшавську битву визнано „18 переломною битвою в історії світу”. Вона була однією з найбільших перемог в історії Польщі і стала частиною легенди маршалка Пілсудського та одним із основоположних міфів ІІ РП.

Текст: Міхал Шукала (PAP)
Переклад з польської: Володимир Гарматюк
Джерело: dzieje.pl


Варто зазначити, що союзниками Польщі у польсько-радянській війні виступали вояки Армії Української Народної Республіки (УНР). Згідно із Варшавським договором, укладеним 22 квітня 1920 р. між Польщею та УНР, армії обох держав спільно протистояли більшовицькій експансії. 20 тисяч військовиків Армії УНР поряд з Військом Польським протистояли більшовицькій Росії у Варшавській битві, а також стримували російський наступ під Львовом та Замостям.

Симон Петлюра та Едвард Ридз-Cмігли на вокзалі у Києві (1920 р.)

Пізніше війська УНР протистояли Червоній Армії в районі Дністра. З 19 по 24 серпня українські збройні формування тримали фронт від румунського кордону до м. Єзуполя. 24 серпня радянські війська перейшли Дністер і рушили у напрямку м. Городенка. Там вони вступили у бій з частинами 5-ї Херсонської дивізії Армії УНР, в результаті якого більшовиків відкинуто на східний берег Дністра. Наприкінці серпня частини Армії УНР вели запеклі бої з червоноармійцями.

Сьогодні Європа знову змушена боронитися від російської агресії. Навалу російського імперіалізму на своїх східних кордонах стримує Україна. І всі 6 років російської агресії, Польща підтримує Україну, як свого часу 100 років тому українці стали пліч-о-пліч з поляками.

За матеріалами Історичної правди

Партнери

Співпраця

Медіапартнери

Kancelaria Prezesa Rady Ministrów

Проєкт фінансується за кошти Канцелярії голови Ради міністрів Республіки Польща в рамках публічного завдання щодо допомоги полонії та полякам за кордоном

Fundacją Wolność i Demokracja

Проєкт „Польська медійна платформа Україна” реалізується Фондом „Свобода та демократія”


Матеріал містить лише погляди автора/ів і не може бути прирівняний до офіційної позиції Канцелярії голови Ради міністрів Республіки Польща

Up