В Івано-Франківську 20 лютого 2020 року презентували проєкт „Адаптація колишньої обсерваторії на горі Піп Іван до потреб високогірного рятувального навчального центру (PIMReC)”. Це міжнародний проєкт в рамках співпраці PL-BY-UA. Туристичним компаніям презентували продукти проєкту.

Завдяки цьому проєкту, каже керівниця відділу управління проєктами Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника, менеджерка PIMReC, Любов Зінюк, гірський туризм в Карпатах України та Польщі став безпечним. Метою зустрічі з представниками туристичних агенцій є демонстрація того, які продукти цього проєкту можуть вони використовувати у своїй роботі, продемонструвати нову платформу, яку невдовзі буде створено.

„На цій платформі буде інформація про туристичні маршрути, безпечний туризм в горах, а також на ній міститиметься найсвіжіша інформація щодо погодніх умов у Карпатах”, – каже Любов Зінюк.

Міжнародний проєкт в рамках співпраці PL-BY-UA (Польща-Білорусь-Україна) реалізовується чотирма партнерами: Прикарпатським національним університетом ім. Василя Стефаника, Варшавським університетом, Управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області, Бещадською групою гірських добровольчих рятувальних загонів.

Українські Карпати значно вищі, ніж Карпати польські, кажуть польські партнери. Крім того, туристичні шляхи не такі „олюднені”, що з одного боку викликає інтерес у любителів екстриму, а з іншого вимагає поважнішого підходу до безпеки.

Завдяки цьому проєкту, каже рятівниця Бещадської рятувальної групи GOPR із Польщі, Кароліна Ківьор, рятувальники Польщі та України можуть вчитися і працювати над безпекою туристів.

„Це величезна територія, яка потребує забезпечення великої кількості людей, гірських рятувальників, медиків. Ми показуємо українським партнерам, як це виглядає у нас, вчимо їх, можемо за кошти проєкту придбати рятувальне спорядження і провести навчання, на яких власне вчимо українських рятувальників застосовувати це спорядження в гірських умовах”, – розповідає Кароліна Ківьор.

Перші навчання з восьми запланованих в рамках проєкту вже пройшли минулого року в Польщі, розповідають українські рятувальники. Це були медичні навчання, де рятувальники вчилися надавати першу домедичну допомогу. В тих навчаннях взяли участь загалом 20 осіб, по 10 з кожного боку. Чергові навчання, також з домедичної допомоги, пройдуть вже в Івано-Франківську. До них буде залучено інших рятувальників. Таким чином навчаннями буде охоплено якомога більшу кількість професіоналів.

Рятувальники, каже Тарас Бринда, начальник 4-ї спеціалізованої пошуково-рятувальної групи ДСНС Івано-Франківської області, вже мали нагоду застосувати на практиці отримані знання – останній випадок стався кілька днів тому. На горі Піп Іван було врятовано потерпілого.

„Особливих відмінностей в роботі польських та українських рятувальників немає. Єдине, що є – особливість ландшафту. В українських Карпатах не так розгалужена інфраструктура і більше віддалених, недоступних місцин. Тому й реагування відбувається по-іншому”, – каже Тарас Бринда.

Тож проєкт ставить перед собою кілька цілей: підвищення кваліфікації персоналу, відповідального за проведення рятувальних заходів та розвиток здатності ефективно та швидко реагувати на різні випадки надзвичайних ситуацій спільно із польськими рятівниками, розробку спільних систем запобігання, моніторингу, реагування та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій/лих, створення спільних ініціатив/дій для запобігання природним та техногенним катастрофам.

А також ряд завдань:

  • розробка польсько-українськими сторонами спільних висококласних тренінгів для гірських рятувальників з особливим акцентом на використання сучасних рятувальних технік за різних погодних умов, у тому числі на конкретних прикладах (case studies);
  • реконструкція та структурна адаптація колишньої астрономічної і метеорологічної обсерваторії на горі Піп Іван (Чорногірський хребет, Карпати) до потреб високогірного рятувального навчального центру, а також пошуково-рятувального поста, що діятиме цілий рік (24/7);
  • формування механізмів реагування у надзвичайних ситуаціях та способів взаємодії і координації дій з відповідними закордонними службами у випадку загрози життю та здоров’ю туристів;
  • створення платформи електронних послуг як ефективного інформаційного ресурсу для обміну досвідом та навчальними матеріалами між польськими та українськими гірськими рятувальниками з одного боку, а з іншого – як інструмент для інформування туристів про превентивні заходи під час туристичних походів у гори, безпечні маршрути у високогір’ї Карпат та детальний метеорологічний прогноз погоди у даному регіоні.

Окрім безпеки туристів, каже Юрій Ткачук, менеджер проєкту PIMReC з Варшавського уніврситету, партнери проєкту в його рамках мають намір також співпрацювати і в інших царинах. Адже Карпатський регіон має дуже багату культурно-історичну спадщину, яка може зацікавити і туристів, і наукове середовище.

„Зокрема, цікавою є історія самої обсерваторії на горі Піп Іван, відомої як Білий Слон. Цікаві історії людей, які будували це приміщення, а також тих, хто там працював. Адже спорудили обсерваторію в міжвоєнний період. Тривалий час вона була в занедбаному стані, і сьогодні її намагаються відновити, в тому числі, аби пристосувати для потреб рятувальників”, – каже Юрій Ткачук.

Обсерваторія на горі Піп Іван вже працює як рятувальна станція, що дало змогу врятувати не одне життя, каже Марек Ґолковський, голова Фундації „Обсерваторія”, працівник студій Східної Європи Варшавського університету. Зараз там в тестовому режимі працює також метеорологічна станція, яка невдовзі має подавати дані наживо. Ще треба зробити ремонти зовнішніх стін, аби станцію можна було пристосувати до потреб рятувальників.

„Цього року ми плануємо здійснити реновацію зовнішніх стін, аби можна було спокійно працювати всередині, і щоби той елемент, про який ми говоримо на проєкті, став можливим, мусимо зробити ремонти. В кінцевому результаті там має бути навчальний центр, аби польські та українські рятувальники навчали інших людей для роботи”, – каже Марек Ґолковський.

Прикарпатський національний університет давно вже працює над введенням до туризму обсерваторії на горі Піп Іван, говорить директор Інституту туризму ПНУ Володимир Великочий. Мова йде не лише про цей об'єкт, як астрономічний, чи історико-культурну спадщину, але як центр, навколо якого можна було б розбудовувати певну туристичну інфраструктуру. Але надзвичайно важливою складовою будь-якої інфраструктури є безпека. Тому перед тим, ніж говорити про організацію нових маршрутів, кажуть франківські науковці, потрібно подбати про безпеку. Власне, навколо гори Піп Іван, навколо обсерваторії починають формувати безпекові речі. Будь-який турист, який іде в гори, мав би розуміти, що в разі чогось поряд буде служба, яка надзвичайно швидко зможе надати йому кваліфіковану допомогу.

З іншого боку, каже Володимир Великочий, сьогоднішній навчальний процес вимагає не лише теоретичних знань, але й практичних умінь від тих, хто займається організацією туризму. Тому ті, хто займається спортивним туризмом, хоче бути провідником, мусять мати елементарні навики, пов’язані з рятувальництвом. Тож такий проєкт змушує нас вносити зміни до навчальних програм, дисциплін, давати елементарні знання тим людям, які мають намір активно займатися туристичним бізнесом.

Завершення даного проєкту заплановано на 22 лютого 2021 року. Бюджет його складає 1 170 269,82 євро.

Текст і фото: Володимир Гарматюк

Програма радіо CKPiDE:

Партнери

Співпраця

Медіапартнери

Партнери

Співпраця

Медіапартнери

Senat Rzeczypospolitej Polskiej nad Polonią
Fundacją Wolność i Demokracja

Проект співфінансований в рамках допомоги полонії та полякам за кордоном Сенатом Республіки Польща за посередництвом Фонду „Свобода та Демократія”

Up