Діалог між Польщею і Україною мусить тривати, незважаючи на суперечки навколо спільної, складної історії – сказали учасники ХІ польсько-української зустрічі „Минуле, сучасне, майбутнє”, яка відбулася в українських Карпатах.

Ця конференція збирає знавців польсько-українських відносин і є платформою, яка єднає наукові кола, політиків, дипломатів.

„Зустрічі в Яремчі мають компенсувати час, який ми втратили через паузу в офіційних стосунках між Польщею та Україною. Робочі відносини все ж тривають на інтелектуальному, економічному, міжособистісному рівнях. Нам з Польщею нема куди подітися, бо ми сусіди”, – заявив Євген Магда, шеф київського Інституту світової політики.

Експерт вважає, у найближчій перспективі вирішення суперечки довкола історії неможливе. „Україна і Польща перебувають на різних стадіях формування політичної нації. В Польщі вона вже сформована, в Україні цей процес лише починається. Ми лише тепер кристалізуємо своїх героїв. В Польщі вони вже визначені. Я хотів би, аби наші польські партнери зрозуміли, що Україна не може будувати політичної нації за польськими взірцями”, – підкреслив Магда.

Пшемислав Журавскі вель Ґраєвскі з Лодзьського університету, радник керівника Міністерства закордонних справ Польщі, пропонував, аби в розмовах про польсько-українські стосунки відокремлювати медійну атмосферу від рівня реальної матеріальної співпраці, адже – як він зазначив – її інтенсивність тепер найвища після 1991 року.

„Нові залізничні сполучення, ринок праці, академічна співпраця, дуже динамічний розвиток співпраці на енергетичному ринку, ріст польського експорту газу до України. Нагадаю, що в березні, після того, як Росія зірвала поставки газу до України, Польща за лічені години організувала аварійні поставки і зламала російський тиск”, – заявив він.

Додав до цього інтенсивну військову співпрацю, яка полягає у навчанні українських військових польськими фахівцями, а також банківську та дипломатичну співпрацю.

„Цього року з ініціативи польських дипломатів, і користаючи з головування Польщі в Раді Безпеки ООН, відбулися дебати на тему російської агресії в Україні. Це в Києві зауважили”, – ствердив він.

„Тож треба розділяти історичну суперечку і те, що відбувається на практиці. Ця суперечку впливає на взаємні відносини, і питання, яке могло б її розблокувати в політичному сенсі, було б скасування блокування ексгумацій на території України”, – сказав у розмові з Польською прес-агенцією (PAP).

Політолог Анджей Шептицкі з Варшавського університету вважає, що такі зустрічі служать кращому ознайомленню з точкою зору партнерів. „Ми намагаємося продіагностувати не тільки ті проблеми, які ускладнюють співпрацю, але й обдумати, як їх зламати, а конкретніше, визначити площини, які нас потенційно єднають, а не ділять”, – сказав він.

„Найслабшим місцем таких зустрічей є питання того, як те, що ми тут обговорюємо впливає на тих, хто приймає рішення”, – додав Шептицкі.

Директор Центру досліджень Східної Європи Варшавського університету Ян Маліцкі, зазначив, що участь у таких форумах це „позитивістська” робота, і все ж потрібна з огляду на брак дискусії на міжнародному рівні.

„Ми мусимо розмовляти одне з одним. Знаємо, що робимо позитивістську роботу. Це ненормально, що нагодою для зустрічей наших міністрів закордонних справ є засідання ООН в Нью Йорку, потрібні зустрічі в Києві і Варшаві. Форум у Яремчі може бути інституцією, яка може однаково потужно діяти тоді, коли уряди двох країн любляться, і коли ворогують”, – заявив він PAP.

Ігор Тодорів, професор кафедри міжнародних досліджень університету в Ужгороді, заохочував розвивати українсько-польські контакти на рівні суспільств.

„Треба бачити не тільки погане. У нас кажуть, що українці дивляться в майбутнє, а поляки живуть минулим. Однак сьогодні маємо спільного ворога – російську агресію. І ці проблеми, які є і будуть, не перешкоджатимуть нам розвивати взаємні стосунки. Контакти публічної дипломатії конче необхідні, аби не давати шансів екстремістам по обидва боки кордону”, – підкреслив він.

Ініціаторами польсько-українських зустрічей в Яремчі є Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника в Івано-Франківську і польська газета в Україні „Кур’єр Галіційський”. Ініціативу підтримав Сенат і МЗС РП. Подія відбулася 20-23 вересня 2018 року.

Текст: Ярослав Юнко (PAP)
Переклад з польської: Володимир Гарматюк

Фото: Анджей Леуш