Фото: Суспільне Харків

Російські окупаційні війська щоденно атакують Харків і Харківську область, використовуючи керовані авіаційні бомби, дрони та іншу зброю. Російська Федерація так насправді хоче перетворити місто в „сіру зону”, яка не надаватиметься для життя. Харківська область – це один з регіонів України, який найбільше постраждав унаслідок російської агресії. У період з лютого до квітня 2022 року значні частини регіону були зайняті російськими військами.

Протягом останнього місяця внаслідок російських атак у Харкові була піддана знищенню майже вся енергетична інфраструктура, яку після російського обстрілу не можна буде так швидко відбудувати. Сьогодні, попри обстріли та перерви в енергопостачанні, у місті залишається понад мільйон мешканців.

Зараз ситуація в енергетичній системі регіону надзвичайно складна – були знищені головні генеруючі потужності міста та регіону (ТЕЦ-5, Зміївська ТЕС), а також більшість трансформаторних підстанцій, що призвело до дефіциту генерації та запровадження вимушених відключень електроенергії на 7-12 годин.

Сценарій Путіна, який полягає на знищенні українських міст, що межують з Російською Федерацією та міст на лінії фронту, загрожує Україні катастрофічними наслідками. У такий спосіб Кремль підготовлює ґрунт для найбільшої гуманітарної катастрофи.

Фото: Суспільне Харків

У березні цього року Путін уперше використав формулювання „санітарна зона” в контексті Харківської області, що межує з Російською Федерацією. Цей невійськовий термін стосується територій, які стали непридатними до проживання внаслідок стихійних лих чи катастроф, спричинених людьми. Тож однією з цілей росіян є зробити Харків непридатним до проживання, а близькість міста до російського кордону, згідно з планом Кремля, значно полегшує завдання проведення людиновбивства цивільних мешканців. Адміністрація Кремля неодноразово оголошувала плани мобілізації до армії майже 300 тис. людей, особливо на потреби операції оточення Харкова.

Сьогодні в Харкові Росія випробовує нову зброю й тактику „подвійного дотику” (повторного обстрілу однієї й тієї ж цілі). Особливо 27 березня в місто вперше „прилетіла” високо нищівна авіабомба, скинута з літака, 4 квітня дрони атакували житлові будинки, а коли туди приїхали екстрені служби, вдарили повторно.

Як пише авторитетне видання The Economist, президент Російської Федерації Володимир Путін наказав своїй армії окупувати українські міста після того, як вони будуть зруйновані. Для досягнення цієї мети росіяни мають триетапний план.

На першому етапі ракетні атаки мають на меті засіяти паніку серед цивільних мешканців і змусити їх до втечі. Другий етап полягає на нищенні житлової та промислової інфраструктури українських міст з метою зробити їх непридатними для життя. Врешті, на третьому етапі, знищені та покинуті міста будуть штурмувати підрозділи російських окупаційних сил, що наступають.

Фото: Суспільне Харків

Кремль усвідомив, що Москві в найближчому майбутньому не вдасться досягти значних військових успіхів на фронті. Тому замість того, щоб безпосередньо атакувати прикордонні з Росією території, Кремль прагне створити так звані „сірі зони”, в яких не можна злокалізувати населення. Росія хоче заохотити мешканців Харкова покинути місто.

Протягом останнього місяця російська армія застосувала рекордну кількість ракет – понад 2300. Також відновлено виробництво тритонних бомб ФАБ-3000. Журналісти припускають, що за певних умов росіяни гіпотетично можуть використовувати до 5 000 КАБ на місяць.

Такий сценарій загрожує Україні катастрофічними наслідками: мільйони українців будуть змушені тікати в Європу, яка знаходиться на межі міграційної кризи.

Натомість російські пропагандисти та політики відверто закликають до геноциду та терору українських міст, які роками називали „історично своїми”. Тому російські воєнні злочинці хочуть знищити Харків з особливою, незрозумілою жорстокістю.

Фото: Суспільне Харків

Російська армія атакує Харків і регіон ракетами та Шахедами, застосовуючи методи повторних ударів з метою збільшення кількості жертв. Для Владіміра Путіна присутність в місті російськомовного населення не є фактором додаткового милосердя. І навпаки – Путін вважає російськомовне місто Харків своєю власність та переконаний, що може з ним робити все, що хоче.

Російська пропаганда намагається представити ескалацію терору в Харківській області як „помсту” за бойові дії російських добровольців у Курській та Бєлгородській областях Російської Федерації, а також за теракт у „Крокус Сіті Холі”, безпідставно звинувачуючи за це Україну.

Росія все ще сподівається на збільшення кількості людей в Україні, які погодяться на „мир за всяку ціну”. Мета такої політики – змусити людей перестати думати про припинення бойових дій, що означає поставити хрест на євроатлантичній та європейській інтеграції України. Тому безпека Харківської області не може бути гарантована припиненням бойових дій на російському кордоні, а лише посиленням оборони українського кордону. Зокрема, через розгортання додаткових систем протиповітряної оборони та створення демілітаризованої зони на російській території.

Текст: Василь Остап’як – доктор політичних наук, професор Кафедри публічного управління та адміністрування Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу