Набагато простіше знайти речі, які ділять людей, аніж їх об’єднують. З огляду на всілякі відмінності нам іноді важко порозумітися. На тлі деяких відмінностей виникають різноманітні непорозуміння, які можуть спричинити сварку, а часом до війни та кровопролиття. Це можуть бути расові відмінності, чи відмінності релігійні. І все ж ми рідко замислюємося над тим, які ми все ж схожі, і попри все є багато речей, які нас єднають.

Скільки спільного між українцями, євреями, кримськими татарами, поляками? Учасники Міжрелігійного семінару молоді „Ковчег” вкотре підтвердили, що ми схожі.

Ковчег – проєкт, XIV едиція якого відбулася 18-26 липня 2019 року, об’єднує молодь, на перший погляд дуже різну, бо ця молодь різного походження, розмовляє різними мовами, різного віросповідання, веде відмінний спосіб життя. І попри ці відмінності єднає її повага до країни, в якій вони живуть, любов до людей, бажання відкривати нові горизонти, пізнавати і змінювати світ.

Впродовж 8 днів молодь з різних куточків України мала час на інтеграцію, знайомство з культурою колег через організацію днів кожної національності та відвідування цікавих місць в Україні та Польщі.

Цьогорічна XIV едиція семінару молоді „Ковчег” розпочалася в Уневі Львівської області. Унів з його чудовою лаврою є важливим греко-католицьким монастирським та друкарським осередком студійського уставу.

Відкриття Ковчега ушанували своєю присутністю зокрема: Катажина Солек, в.о. керівника Генерального Консульства Республіки Польща у Львові, Малґожата Сєкєжиньска з Відділу співпраці з поляками в Україні цієї ж установи, Емілія Хмєльова, голова Федерації польських організацій в Україні, Мирослав Маринович, проректор Українського католицького університету у Львові, Ігор Щупак, директор Українського інституту вивчення Голокосту „Ткума” у Дніпрі, Алім Умероджа, представник Кримського дому у Львові та Олександра Онишкевич, директорка Львівського палацу культури ім. Гната Хоткевича.

– Ковчег – це проєкт, який має служити діалогу і міжнародному, і міжрелігійному. Подія, адресована молодим людям, людям відкритим, які попри те, що живуть в різних частинах України, походять з інших середовищ, часом говорять іншою мовою, мають культурні відмінності, але готові до діалогу, готові вирішувати питання, часом складні, – сказала Катажина Солек, в.о. керівника Генерального Консульства РП у Львові. – Я переконана, що з цієї зустрічі цьогоріч викристалізуються нові лідери місцевих середовщ, які візьмуть з  Ковчега багато позитивних емоцій, і це, безперечно, стане для них плідним досвідом, – додала пані Солек.

Під час свого перебування в Уневі на польському дні молодь мала нагоду послухати лекції „Північноатлантичний союз на службі безпеки міжнародного середовища. Місце Польщі в Союзі”, а також „Від Люблінської Унії до Європейського Союзу”. Лекції прочитали проф. Міхал Клімецький з Університету Міколая Коперніка в Торуні та Кшиштоф Становський, директор Центру міжнародної співпраці в Любліні. Також були дискусія і відповіді на питання. Окрім того, молодь вчилася танцювати полонез, традиційний національний польський танець.

Далі учасники Ковчега перебралися до Більшівців (Івано-Франківщина), до Центру миру і поєднання, де впродовж наступних днів проєкту євреї, українці, кримські татари дуже цікаво представили свою культуру та історію.

Єврейська група представила традиції шабату – дня, вільного від роботи. Молодь також навчилася малювати символи єврейської культури та спробували мацу – традиційний прісний хліб з хумусом – пастою з перетертого насіння чечевиці. Чоловіки впродовж дня носили кіпу, традиційний єврейський головний убір.

– Про Ковчег мені розповіла подруга. На жаль, раніше я не знав нікого з учасників, але не відчував дискомфорту. Для мене все, що відбувалося на проєкті, було дуже важливим, бо, наприклад, раніше я не замислювався над тематикою Голокосту, – сказав Олексій Афанасьєв з єврейської групи. – Найбільш показовим для мене є розуміння того, що молодь з усієї України в цьому проєкті стає одним цілим, – говорить учасник семінару.

Українська група в рамках зустрічі представила традиції українського весілля. Представники групи, вбрані в український вишитий одяг, увесь день демонстрували цікаві елементи українського весілля, зокрема, розплітання коси молодій, покривання голови і викуп молодої, а також очепини.

Після весільної вечері та співання традиційних весільних пісень, учасники Ковчега мали танці. Мешканці Більшівців з великою охотою долучилися до забави. Окрім того, молодь також мала нагоду навчитися плести із соломи ангеликів.

– Ковчег вчить нас того, що немає „чужих” людей. Ми всі „свої”, – сказала Тетяна Горожнюк, представниця української групи. – Можна сказати, що цей Ковчег – це вся Україна. В Україні живуть не тільки українці. Вона є батьківщиною і для євреїв, поляків, кримських татар. Саме через те, що тут проживають, хочуть добробуту для країни. Коли ми зрозуміємо, що разом можемо більше і що ми є сила, лише тоді зможемо побороти труднощі, з якими сьогодні зустрілася Україна, – поділилася пані Горожнюк.

Кримські татари пригостили всіх своїм національними стравами та влаштували майстер-клас національного танцю. Рустем Скібін, відомий кримськотатарський художник і гончар, розповів учасникам про символіку орнаментів, а пізніше провів гончарський майстер-клас, під час якого кожен учасник мав нагоду власноруч виготовити глиняну тарілку. Також молодь переглянула короткі документальні фільми Ахмеда-Ернеса Сарихаліла та Нарімана Алієва.

– З 2015 року кримські татари є повноцінними членами Ковчегу. Чому це важливо для нас? По-перше, в кожній групі більшість учасників з Криму. Дуже важливим є збереження цього зв’язку між окупованою частиною та іншими теренами України. Аби люди розмовляли між собою, щоби слухали одне одного, – сказав Алім Алієв, програмний директор Кримського дому у Львові, співорганізатор семінару. – Впродовж останніх п’яти років Україна відкриває сама себе, українці відкривають поляків, кримські татари відкривають євреїв. Саме тому молодь, яка завтра прийматиме рішення, мусить розуміти, що ми можемо бути дуже різними за віросповіданням, національністю, традиціями, мовою, але нас можуть єднати цінності. Цінності – це фундамент для будівництва інших речей, – підсумував Алім Алієв.

Окрім тренінгів та інтеграції важливе місце займали дискусії, які відкривали учасникам очі на цікаві, але іноді складні теми. Під час лекцій було піднято зокрема тему євреїв та складного періоду їхньої історії – Голокосту. Також обговорено важливі постаті з історії, культури і молодіжної ініціативи сучасної України.

Однією з атракцій, приготованих учасникам цьогорічного Ковчега, був виїзд до Польщі. В рамках перебування в Любліні молодь мала нагоду відвідати Люблінський католицький університет, синагогу Єшивас Хахмей, каплицю Найсвятішої Трійці в Люблінському замку та Центр зустрічі культур.

В міській раді Любліна відбулася зустріч з Кшиштофом Становським, польським громадським і харцерським діячем, чинним директором Центру міжнародної співпраці в Любліні. Одним із важливих пунктів програми було також відвідання Державного музею в Майданеку, колишнього концтабору.

Учасники семінару молоді „Ковчег” також мали нагоду побувати на показах фонтанів та разом провести час в аквапарку на території Аква Люблін.

Завершення проєкту відбулося у Львові, де після офіційної частини був час на фото і прощання. Молодь з нетерпінням вже чекає наступних зустрічей, бо завдяки Ковчегу зав’язали довготривалі приязні стосунки.

Текст: Данута Стефанко

Програма радіо CKPiDE:

Фото: Данута Стефанко