Колись давно я був малим хлопцем і часто хворів. Ну так, було таке, що я був малим. І довгими тижнями хвороби мені вдома бувало нудно самому. Інтернету і смартфонів у ті часи не було. Були книжки і дитячі фільми. Не було їх так багато і з такими спецефектами, як сьогодні. Але вони збуджували уяву і затягали у фантастичний світ казки. Одним із таких був фільм-казка (як тепер би сказали фентезі) „Академія пана Ляпки”. Тоді, я звісно, не знав, що фільм було знято за мотивами твору Яна Бжехви.
Я пригадав собі це лише днями, у Центрі польської культури та європейського діалогу в Івано-Франківську, де відбулася ще одна цікава подія в рамках Днів польської культури.
А було ось що. Зала Центру раптом наповнилася дивними істотами. Качки, метелики, ведмеді, зубри, вовки, кабани, інші персонажі чи то зі світу казок, чи то зі світу фауни. Якісь напівсонні, перебрані в піжами та ковпаки для спання сплюхи. В якийсь момент навіть здалося, що серед усієї цієї розмаїтої компанії був і сам пан Ляпка, з густою бородою, в капелюсі і смокінгові. Вони розсілися за столиками, крісла навпроти заповнили глядачі і дійство почалося.
Діти, перебрані на дивних персонажів, приготували дійство „Ян Бжехва – поет радості”, як ви вже, напевно, здогадалися, за мотивами творів цікавого і дотепного польського поета, казкаря, Яна Бжехви.
Але перш, ніж почалося дійство, приготоване самими дітьми зі своїми педагогами, була ще одна несподіванка для всіх. На свято завітала івано-франківська поетеса Неоніла Стефурак. Вона прочитала для всіх свій вірш „Весілля у ставку”, натхненний творами Яна Бжехви. Це зовсім інакші твори, якщо знати, що вірші Неоніли Стефурак – це трагічна філософська поезія.
- Ян Бжехва – мій хресний тато в дитячій літературі, – розповідає поетеса Неоніла Стефурак. - Коли мені було 25 років, мій товариш, з яким ми вчилися разом в літінституті, поет і літературознавець Василь Ганущак подарував мені книжку „Сто казок Яна Бжехви”. Вона мені настільки сподобалася, поезія Яна Бжехви мене настільки заворожила: ця легкість, безпосередність, щирість, що я почала писати для дітей, зберігаючи стиль Яна Бжехви. А поезії самого Бжехви я почала перекладати для себе, і так вони догі роки лежали „у столі”. І ось в редакцію газети „Галичина”, де я працювала, прийшла Анна Кирпан, також франківська поетеса. Тоді якраз у Львові заснувалося „Видавництво Старого Лева”. Анна запропонувала надрукувати там мої переклади поезій Бжехви. Кошти на цю книжку виділило Генеральне Консульство Республіки Польща у Львові. Так з’явилася книжка „На островах Бергамотах”, її навіть нагородили на одному з Форумів видавців у Львові – книжка одержала „Cрібного равлика”. Книжку відзначили як одну з найкращих книжок тодішнього форуму видавців. А потім були інші мої книжки дитячої поезії, інспіровані віршами Бжехви, таким чином Ян Бжехва спричинився до кількох авторських українських книжок. Тому я вважаю його своїм хресним батьком в дитячій літературі. – поділилася цікавими спогадами пані Неоніла Стефурак.
Деякі з перекладів віршів Яна Бжехви авторства Неоніли Стефурак пані Рената Кленчаньска, вчитель польської мови в ЦПКіЄД та школі №3, скерована до роботи в Україну Осередком розвитку польської освіти за кордоном, включила до музично-театрального дійства „Ян Бжехва – поет радості” в рамках відзначення Днів польської культури.
Чому ж, власне, Ян Бжехва?
Мало хто знає, що його справжнє ім’я Ян Віктор Лесман. Псевдонім Бжехва він узяв собі не дарма, адже окрім того, що відомий як автор дитячих віршів, писав гостру сатиру для дорослих. А Бжехва у польській мові означає частину стріли. Тож він швидко і точно – як стріла в добрих руках стрільця – влучав у ціль.
- Це понадчасовий поет, – кажуть організатори дійства. Цього року минає 120 років з дня народження Яна Бжехви. Його вірші „Качка-дивачка”, „На ятках”, „На островах Бергамутах”, напевно, знають всі діти в Польщі, а тепер з ними познайомилися і діти, які живуть тут, в Україні, в Івано-Франківську. Наша гостя, Неоніла Стефурак, яка переклала вірші Яна Бжехви, подарувала до Центру книжку перекладів, і я використала звідти вірші, коли готувала наше дійство. Ми приготували його для того, аби вшанувати прекрасного поета, популяризувати його вірші. Також діти гралися, танцювали, все те відбувалося у світлі магії його творів, майже як в Академії пана Ляпки. – сказала пані Рената Кленчаньска.
Крім читання віршів та співання пісень на тексти Яна Бжехви, діти також взяли участь у вікторині, присвяченій творам поета. Було три команди, які змагалися між собою, а оцінювало їх поважне журі. Учасникам треба було скласти пазл із картинкою та словами одного з віршів Яна Бжехви і вгадати, як називається той вірш, доповнити фразу з вірша і також подати його назву, а ще – показати своїй команді рухами вірш Яна Бжехви, щоби команда відгадала назву. Як то кажуть, перемогла дружба.
А ще спеціально до свята на заняттях „Молодий митець” діти малювали малюнки до поезій Яна Бжехви, які можна було побачити у фойє Центру.
- Під час занять „Молодий митець” в ЦПКіЄД, які я веду, – розповідає вчитель польської мови Малґожата Ґуля, діти виконали ілюстрації до віршів Яна Бжехви. Я прочитала їм три вірші, не показуючи дітям жодної ілюстрації з книжки, ми їх обговорили, діти собі переосмислили їх і потім намалювали чудові роботи. А обрані лауреати отримали від директора Центру пані Мар’ї Осідач нагороди. Діти дуже люблять читати вірші. Я провела заняття, присвячене творчості Яна Бжехви. А потім, коли вони вже освоїлися з тими віршами, я запропонувала, щоби діти з тими віршами, які стали їм близькими, виступили на конкурсі читання у класі. І так сталося, що одна дівчинка, яка читала вірш „Ентлічек, пентлічек”, Марта Романюк, їздила з ним до Львова на другий етап конкурсу „Креси” – 2017 і здобула з ним відзнаку.
Словом, забава вдалася не тільки для дітей, але й, сподіваюся, для дорослих. Принаймні мені захотілося повернутися у дитинство і ще раз переглянути „Академію пана Ляпки”. Але вже, звісно, не хворіти.
Текст: Володимир Гарматюк
Фото: Володимир Гарматюк
