В Івано-Франківську відзначили 227 річницю Конституції Польщі 3 Травня

- На цьому місці загинули сотні громадян Станіславова польської національності, яких було вбито лише за те, що вони були поляками. Поряд поховано жертв нацистів інших національностей – євреїв, вірменів, українців, багатьох інших. Так, це дуже символічне місце для відзначення Дня Конституції Польщі 3 Травня. Ці слова, як нагадування нам сьогоднішнім про те, що таке державність і яке велике значення вона має для кожного народу, незалежно від його національності. Як важко вона здобувається, і як легко та жорстоко може бути знищена.

3 травня 2018 року у Чорному Лісі поблизу Івано-Франківська зібралися мешканці Івано-Франківська, Львова, гості, що приїхали з Польщі, аби вшанувати пам’ять розстріляних у 40-х роках ХХ століття лікарів, залізничників, учителів, інженерів, жінок, чоловіків, старших людей. Тільки за те, що належали до „нижчої раси”, до „другосортної нації”. На місці перепоховання їхніх решток 25 років тому встановили меморіальний хрест, а розстрільні ями, у яких виявили тіла, впорядкували і облаштували там символічні братні могили. Тим місцем уже чверть віку опікується Товариство польської культури „Пшиязнь”. Люди, що приїхали на відзначення Дня Конституції 3 Травня, помолилися за убитих, поклали до хреста квіти і вінки, запалили свічки.

Вінок до місця національної пам’яті у супроводі почесної польської військової варти поклав і Генеральний Консул Республіки Польща у Львові Рафал Вольскі.

- Для нас дуже важливо, щоби відзначення свята Конституції Польщі 3 Травня у Львівському консульському окрузі відбувалося в другому за розміром і значенням місті цього округу, в Івано-Франківську, колишньому Станіславові. Місті, яке має багато гарних традицій, пов’язаних зі старою Річ Посполитою, з Польщею. А якщо їхати до Станіславова, то складно оминути це місце вшанування пам’яті тих, хто загинув у серпні 1941 року, знищених гітлерівцями лише за те, що були поляками. Тому це радісне свято відзначаємо в не надто радісному місці, але в місці, яке є своєрідним ланцюгом пам’яті, який єднає сучасний Івано-Франківськ із тодішнім Станіславовом, чиї найкращі сини і доньки лежать тут, в Чорному Лісі. Нам відрадно, що наша Вітчизна є, що вона незалежна, що вона розвивається і зміцнюється. – сказав у виступі перед людьми Пан Рафал Вольскі.

- Сьогодні вранці ми у Львові з’єднали своєрідним ланцюгом два пам’ятники наших двох пророків – Міцкевича і Шевченка. Поклали квіти і замислилися про нашу спадщину. Під обома пам’ятниками ми заспівали наші національні гімни, які за дивним збігом обставин починаються так само. Я бажаю тут, на цьому місці, аби у Івано-Франківську, не загинула пам’ять про тих, хто спочив у ямах смерті в Чорному Лісі, і бажаю сучасним мешканцям цього міста, аби не тільки ніколи не торкнулася ні їх, ні їхніх роди така страшна трагедія, але щоби весь той шмат землі був вільний від усього злого, що може трапитися, – додав Генеральний Консул Рафал Вольскі.

Конституція 3 Травня – це Заповіт Старої Речі Посполитої, бо це не тільки конституційна основа Польщі, яка була конституційною монархією, тобто монархією, в якої був певний юридичний порядок ще з кінця ХІV сторіччя, але тільки в 1791 році саме Чотирирічний Великий Сейм схвалив цей Основний Закон, який називався Урядовим. І який регулював стосунки між владою та суспільством. І в значному сенсі змінював законний кшталт Речі Посполитої. Це були складні часи для Польщі – з одного боку Австрія, з іншого Росія і Прусія поділили її між собою. І Конституція 3 Травня була спробою модернізувати державу, щоби вона могла вижити. За рік після цього почалася польсько-російська війна, яка закінчилася окупацією Польщі Росією. Але завдяки конституції 3 Травня вдалося закласти підвалини побудови сучасного суспільства, весь період бездержавності існувала польська політична нація. Існували люди, які працювали над відтворенням структур польської держави, воювали проти окупантів, працювали над відновленням незалежності ціле ХІХ і початок ХХ століть. Звісно, сьогодні маємо Конституцію, схвалену референдумом 1997 року, але та Конституція має свої глибокі корені саме в Конституції 3 Травня. Саме тому цей день для поляків є таким важливим.

Після вшанування пам’яті жертв нацистів у Чорному Лісі, вся громада взяла участь в урочистій месі з нагоди 227 річниці Конституції 3 Травня у костелі Христа Царя Всесвіту. Служба Божа відбулася під проводом Митрополита Львівського архієпископа Мечислава Мокшицького.

Свято завершив урочистий прийом в Пасажі Ґартенберґів, в якому взяли участь представники влади, українських інституцій, дипломатичного корпусу, духовенства, гості з Польщі, а також польська громада. Урочистість прикрасив святковий концерт молодої польської піаністки Сабіни Бурої, яка неперевершено виконала твори Фредерика Шопена та Мирослава Скорика.

Гостей повітав Генеральний Консул Республіки Польща у Львові. Передали усім вітання також посол на Сейм РП Боґуслав Сонік, голова Івано-Франківської обласної державної адміністрації Олег Гончарук, голова Івано-Франківської обласної ради Олександр Сич та міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків. Вони відзначили те, що між Польщею та Україною щороку поглиблюється співпраця, створюються нові підприємства і зміцнюються політичні, економічні, гуманітарні та культурні зв’язки.

Міста області, зазначив Генеральний Консул, мають багато міст-партнерів у Польщі, а чи не найбільшою польською інституцією в Івано-Франківську, яка є потужною платформою для культурно-освітніх дискусій є Центр польської культури та європейського діалогу, який цього року відзначає 5 річницю діяльності.

На завершення урочистості Генеральний Консул РП у Львові Рафал Вольскі вручив подяки тим, хто найбільше долучився і долучається до перетворення міста Івано-Франківська на своєрідний символ польсько-української співпраці та взаєморозуміння.