17-23 червня 2017 року п’ятеро молодих людей, волонтерів Центру польської культури та європейського діалогу в Івано-Франківську разом із директором Центру Мар’єю Осідач на запрошення представника фундації „Мости” пана Ярослава Ґабриельчика, відвідали країни Бенелюксу. Це частина Західної Європи, яка складається із трьох сусідніх монархій: Бельгії, Голландії та Люксембурґу. Назва Бенелюкс походить від перших літер англійських назв цих країн. Вони у 1957 році заклали Європейський економічний союз, який переріс у Європейський Союз в 1992 році. Ці країни також входять до НАТО. Найменшою з них є Люксембурґ, єдиний, що не має виходу до моря.
Участь у виїзді також брали представники неурядових організацій з Польщі та 13 студентів з Факультету міжнародних відносин Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника. Студентська молодь щодня організовувала дискусійні клуби англійською мовою. Також йшлося про запровадження безвізового режиму для України, відносини ЄС, США та Росії.
У середу, 21 червня, учасники виїзду мали можливість відвідати Європейський парламент у Брюсселі, де відбуваються більшість парламентських слухань і розташовано представництва послів. Гості могли взяти участь в зустрічі, на якій працівник ЄП, Лєшек Ґась ознайомив групу з головними аспектами і напрямками діяльності ЄС. Говорилося про цінності, мету і завдання ЄС.
В рамках візиту учасники зустрілися з євро послом VII каденції проф. Здіславом Краснодембскім, який розповів про засади функціонування Європарламенту. Групі пояснили, як діляться мандати послів ЄП між окремими країнами, розповіли про повноваження парламенту та щоденну працю послів. Проф. Краснодембскі також говорив про волю прийняти Україну до Європейського Союзу, умови, яких має дотриматися країна на шляху до цього, а також про угоду асоціації, над якою сьогодні працюють переговорники. Також привітав із безвізовим режимом громадян України.
Про те, як виникла ідея організувати приїзд української делегації, нам розповів Ярослав Ґабриельчик із фундації „Мости”.
- Почну з того, що члени Європейського парламенту в рамках своїх зобов’язань мають різні привілеї, повноваження і можуть запрошувати певну групу людей відвідати Європарламент. Це було кілька років тому. Я мав таку можливість організувати перший виїзд до парламенту, потім другий, третій… тепер це стало моїм цілковитим захопленням. Контакт з іншими культурами стає буденною справою, принаймні для країн-членів ЄС. Міжкультурні зв’язки стали таким чином важливою справою – дають змогу не тільки краще розуміти те, що далеке від нашої реальності, але й краще використовувати потенціал і можливості таких контактів. При нагоді намагаюся показати молодим людям частину Європи, щоби це не було лише одне місце, наприклад, Брюссель (Бельгія), але щоби могли побачити трохи Німеччини, поїхати до Люксембурга, Голландії. Щоби потім могли сказати – ми були в тих кількох країнах. Дуже часто також я подорожую на Схід, в Україну. Я ж є співорганізатором фундації „Мости”, яка займається зокрема порятунком польської спадщини на тих теренах, які сьогодні перебувають поза Польщею. Вдалося відновити кілька польських пам’яток в Україні, наприклад, пам’ятник битви під Годовом чи пам’ятник Адама Міцкевича в Збаражі. – сказав пан Ґабриельчик.
- У Європі, яка прагне єдності, уміння знайти себе в іншій культурі є важливою і потрібною здатністю. Багато організацій створюють для молоді можливості, дають їм шанси брати участь в міжнародних коротко- і довготермінових обмінах та тренінгах, проектах міжнародного волонтаріату. Завдяки цьому молоді люди можуть особисто стати свідками і творцями міжкультурних відмінностей: звичаїв, цінностей, позицій, світоглядів. Контакт з іншими культурами в результаті призводить до кращого розуміння самих себе і до особистого розвитку. Однак, аби це могло статися, необхідно створювати молоді умови для безпечного і ефективного взаємного навчання і черпання з власної розмаїтості. Цьому й служать подібні виїзди. Я тішуся і разом з тим дякую організаторам за те, що запросили нас – мене і наших волонтерів. Більшість з наших учасників вперше поїхали так далеко з дому до Західної Європи. – підсумувала Мар’я Осідач, директор Центру польської культури та європейського діалогу.
Фото: Христина Смаль
