Річ Посполита Рафайлівська та польські легіони в Східних Карпатах

30 березня у Центрі польської культури та європейського діалогу в Івано-Франківську відбулась лекція д-р Яна Склодовського з Варшавського університету на тему: „Річ Посполита Рафайлівська та польські легіони в Східних Карпатах” поєднана з презентацією альбому „Річ Посполита Рафайлівська шляхом ІІ бригади польських легіонів у Карпатах”.

У своєму виступі пан Склодовський навів чимало історичних фактів про польські легіони в Рафайловій. - Тема легіонів є для нас, поляків, особливо важлива та близька. Перша світова війна дала надію багатьом народам на боротьбу за незалежність своєї країни, у тому числі і Польщі. Саме за незалежність боролися у національних повстаннях – Косцюшковському, Січневому та Листопадовому. – сказав д-р Ян Склодовський.

Відділи польських легіонів, які знаходились на південній, угорській стороні Карпат, треба було перевести на північну, галіцийську сторону. З уваги на відсутність, відповідної до військових потреб дороги, треба було її як найшвидше побудувати. Завдяки праці відділу саперів – званих піонерами, яких разом з робітниками було бл. 1000 осіб, збудовано 7 кілометрову трасу. 28 жовтня 1914 року, легіони поставили на перевалі пам’ятний дерев’яний хрест. У міжвоєнний період Великі Роґодзе почали називати Перевалом Легіонів, ця назва зберіглася до сьогоднішнього дня.

Назву „Рафайлова” можна знайти тільки в давніх історичних та краєзнавчих публікаціях, на передвоєнних картах чи у пам’яті небагатьох вже осіб. Перші легіонові солдати потрапили у Рафайлову 11 жовтня 1914 року, щоб наступного дня боротись у звитяжному бої з дислокованим у селі російським військовим відділом. Це там, наступного дня став у силі двох компаній капітан Юзеф Халлер, командир 3 полку легіонів, а незабаром і інші підлеглі йому відділи. Після битви під Молотковом (29 жовтня 1914 року) прибули туди чергові батальйони польського легіону (як тоді часто говорилось польські легіони). Після відходу частини військ з Рафайлової у листопаді 1914 році на Гуцульщину, залишилось в ній не повних 2000 легіонерів, які творили так звану групу Халлера. Незважаючи на часту мобільність легіонерських відділень та участі у численних боях з наступаючими на Карпати російськими відділами, легіонери не віддали ворогові поля. Вони також перемогли у найбільш значущій цього часу битві за Рафайлову з сильними російськими відділами в ночі з 24 на 24 січня 1915 року. Тоді загинуло 100 російських військових, 300 були поранені, при двадцятикратних власних втратах.

Час перебування польських відділів у Рафайловій від жовтня 1914 року до початку лютого 1915 року характеризувався стабільністю в утриманні фактичної польської влади на тій території. Це була перша з часів поділів, цілком незалежна територія держави, яка відроджувалась. Легіони назвали її „Річ Посполита Рафайлівська”.

У березні 1915 року група Хеллера потрапила до Коломиї, там об’єдналася з відділами легіонів, які раніше покинули Рафайлову для проведення боїв на Гуцульщині. На початку травня цього ж року їх злиття спричинило утворення ІІ Бригади польських легіонів, званою Карпатською, або Залізною – для підкреслення гарту та витривалості цих відділів у боях в особливо тяжких гірських умовах карпатської зими.

Після закінчення лекції д-р Склодовському слухачі задавали чимало запитань. Було порушено тему проведення паралелей між польськими легіонерами та українськими січовими стрільцями у боротьбі за незалежність та цінності своїх народів. Охочі могли придбати також авторські книжки: альбом: „Річ Посполита Рафайлівська на шляху ІІ Бригади польських легіонів у Карпатах” та публікацію „Гуцульщина у польській графіці”.

Директор Центру, Мар’я Осідач, подякувала лектору та задекларувала дальшу співпрацю. Осідач згадала також про виїзди волонтерів ЦПКіЄД на могили польських легіонерів до Рафайлової (Бистриця), Зеленої, Пасічної, Надвірної, Богородчан та Молоткова. Щороку молодь відвідує, впорядковує та запалює „лампадку пам’яті” на могилах польських легіонерів, які для нас є символом боротьби за незалежність, прикладом тих днів. Пам’ятаємо і будемо пам’ятати, бо вони заслуговують на честь і шану за данину крові та життя задля рідної землі.

Захід проходив в рамках циклу „Зустрічі з історією” за підтримки Генерального консульства РП у Львові.